Не большой твир на тему що б було якби вси украинци булы як одна симья

Угарній сім'ї кожна людина відчуває тепло, повагу, любов і підтримку. якби всі українці були як одна сім'я тоді ми мали б велику міцну державу. покращилися б умови життя. в країні не було б бідних, безхатченків, не було б залишених дітей та одиноких старих людей. всі люди піклувалися б один про одного, б у скрутну хвилину. всі жили великою щасливою родиною.

Як  часто  ми питаємо самих себе: а що таке сім‘я? я особисто вважаю, що сім‘я – це люди… це щирість, відвертість,повага, доброта, чуйність один до одного; це підтримка у важку хвилину, це радість нових досягнень та гордість за свій народ.  тож чому би нам, українцям, не стати однією великою родиною, однією дружньою сім‘єю? хіба для цього потрібно  дуже  багато?     треба хоча б трішки піклуватися один про одного,  у скрутну хвилину: не відвертатися від  немічних, дати надію хворим, простягнути руку і знедоленим, не бути байдужим  до оточуючих, уміти прощати і співчувати – тому що підтримка  та взає  об‘єднують  людей. треба  із гордістю розмовляти рідною  мовою, ніколи не цуратися рідного слова – тому що саме  мова  єднає  мільйони людей, є  краще  зрозуміти один одного.    а  головне – віддано  любити  свою батьківщину, любити такою, яка вона є; любити щиро, ніжно,як мати любить своє дитя.  активно  приймати  участь  у житті  свого народу, прагнути нових  досягнень та впевнено долати труднощі.  лише тоді можна буде із  гордістю  сказати: «я,українець, - частинка своєї  великої  та  дружньої  української сім ї! » 

      образ михайлика з твору "гуси-лебеді летять" пропоную описати так:       михайло - маленький хлопчик, який і є головним героєм твору. ця дитина є дуже допитливою, розумною, зацікавленою в житті. матір каже про свого сина так: «може, з нього й буде якийсь толк, якщо безтолоч он звідти ». звичайно, хлопчик ще дитина, тому він потрапляє у різні незвичайні ситуації. проте близькі не сумніваються у силі його розуму. так, улюблений дідусь пророкує своєму онукві:   «будеш іти межи люди і вибивати і». так і сталось. михайлик став видатною людиною - письменником.       хлопець з дитинства не цурався праці, любив труд, був привчений до роботи руками:   « треба щось робити, охоче дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом». попри малий вік, михайло має внутрішню силу. сам він каже:   «я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину..».  михайло мав не безтурботне дитинство, з усіма його тяготами, нещастями, сімейними проблемами та драмами. проте зумів вирости освіченою та високодуховною людиною. образ михайлика можна ставити в приклад для наслідування, адже цей хлопець наділений позитивними рисами.

Засоби творення комічного в п’єсі і. карпенка-карого «мартин боруля» 1. прийом невідповідності - один із основних прийомів, що використовує автор. в основі цього прийому   покладена невідповідність між формою і змістом, між зовнішнім виявом переживання і його суттю.   2.     прийом «сміх крізь сльози» є краще розкрити саме ті негативні риси характеру людей, які має висміювати комедія.   3.     сатиричне загострення.   4.     використання можливостей мови. за можливості мови карпенко-карий індивідуалізує мову персонажів п'єси, чим досягає сатиричного її звучання.