Випишіть із вірша епітети, метафори, порівняння. журавлі високі пролітають, ледве видно птахів із землі. журавлів я із вирію стрічаю і прошу перо у журавлів. ставши над дніпром зеленооким, ставши над усміхненим дніпром, я прошу перо у них високе, піднебесне в них прошу перо. хай з небес перо високе кинуть, хай мене благословлять крилом, щоб писалось слово журавлине, журавлиним з вирію пером. щоб воно до вирію літало, журавлиний звідало політ, та завжди із вирію вертало до святої отчої землі

Длніпро зеленооке-епітет,усміхеним дніпром-епітет,прошу перо у журавлів-метафора,піднебесне перо-епітет,слово журавлине-епітет,щоб воно до вирію літало-метафора,та завжди із вирію вертало-метафора

Прошу  прощения,но украинскими буквами писать не буду.но вы  всё равно поймёте,что  да как писать.итак,вот  текст: ^кожна  людина  мае буди не байдужа до горя иншых.бо  кожен може стати тиею жертвою горя.якщо вы посмиетесь над чиимто гороем-це  великий грих.та цей грих перераасте у горе того,кому ви не .уси мы  люды,уси  браття,усии сестри.невже ви так поступите зи своею родиною? тому,,будь  ласка,якщо  можете у скрутний хвилини,.^     прошу прощения,просто я не могу переключить на украинский язык.могу  писать только и бувами.ноя надеюсь вы поняли  всю суть этого рассказа.

Пісня є український народ протягом усієї історії його існування. у часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня людям. у ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. у радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. пісня в праці та в дорозі. мабуть, така співуча в нас українська душа. є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. у ній розповідається про те, що господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. та пісня, пообіцяв господь, людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. в українських народних піснях живе вся історія нашого буття. у них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. вони нікого не залишають байдужими. незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. у наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. от як пише про те і. драч: а пісня - це душа. з усіх потреб потреба. лиш пісня в серці ширить межі неба. на крилах сонце сяйво їй лиша чим глибше пісня, тим ясніш душа. народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.