"твір - роздум про уявну фантазію в житті сучасної людини".

Наше сьогодення переповнене фонтазіями, мріями. і ці фантазії, на мою думку, відіграють чималу роль у нашому житті. людина без мрій та сподівань майже те саме що й квітка без зепаху, наче птаха без крил. мені чомусь здається, що без фантазії наше життя стало би суворим, сірим, буденним та, навіть, у якійсь мірі, марним. люди, можливо й еволюціонувала завдяки своїй винахідливості. адже щодня ми маємо змогу придумати, вигадати щось нове, унікальне, особливе, а воно ж береться не із чогось іншого, а саме із уяви, завдяки силі думки. так, звісно, що не кожному дається щось придумати чи винайти, так як це вдавалося багатьом видатним людям не тільки сучасності, а й минулого. проте ж, я впернена, що не минало й дня, об ми уявили чи подумали щось. можливо, це "щось" якесь дивне, незрозуміле чи марне, але ж ми все-таки його сфантазували! уявна фантазія це оригінальна особливість людини. адже у кожної особистості воеа індивідуальна. і, до того ж, здатність робити такі речі речі відрізняє нас від інших мешканців землі. роботи, машини, страви, речі декору та вжитку, картини, композиції, скульптури, парки, фазади- все це є нашої уяви та фантазії. тож, не слід цуратися чи соромитися того, що спало вам на думку, бо можливо саме ви станете ще одним відкривачем чогось оригінального, станете великим сальвадором далі!

Климко-надзвичайно,добрий,чуйний герой.його можна назвати супергероєм адже не кожен готовий віддати своє життя за для того,щоб зберегти життя маленькій дитинці.климко був не багатий тому у нього не було багато гарного одягу,  у нього не було батьків ,але був добрий дядько який про нього піклувався приносивши смаколики коли повертався пізно з роботи.климко мав добре та велике серце,нічого не боявся,пішов аж у артемівськ за сіллю,захищав дівчинку на базарі.климко гарно до всіх відносився як до свойого дядька якому він приносив тарілку борщу,виливав бочку з дьогтяною водою,так і за вчителькою,другом зульфата.я ставлюсь до климка як до супергероя,бо він віддав своє життя за те щоб зберегти життя маленькій оленці,не боявся і сам пішов за сіллю.

я багато читала про серію марини павленко «русалонька із 7-в», а тепер нарешті читаю самі книжки. от цікаво, вам подобаються детективи і всілякі заплутані історії? мені – так. якщо ж ви любите їх так, як я, то ця серія – для вас.

«русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських» – перша книжка з серії. головна героїня – дівчина софія, яка, так само як і я, не любить . їй, так само як і мені, підсовують братика (у мене сестра, але то дрібниці). книжка ж не про те. софія закохана в однокласника вадима кулаківського. у роду кулаківських – прокляття. після того, як гордій кулаківський привласнив собі купу чужої землі, його і його рід прокляли – мовляв, матимеш гроші, але не матимеш щастя.

за фотографій, чарівної шафи, яка може переносити софійку в часі, та коралів, які роблять дівчину невидимою у минулому, софійка знімає з вадима прокляття. ще вона позбавляє себе нічних жахів, бо квартира знизу також була пов’язана з прокляттям кулаківських. ціла сім’я загинула під час грози – і в грозу чи при повні привиди змушені знову і знову переживати цю трагедію. після того, як софія у минулому врятувала родину катрусі, двоюрідної прабабусі вадима, кошмари в квартирі знизу припинилися.

тепер вадим вільний від прокляття. до нього з бабусею поприїжджали родичі, доля яких змінилася після того, як софійка врятувала катрусю, а вадим їй вдячний, бо тато купив йому мотоцикл.

коли я закінчила читати книжку, був вечір. раптово почалася гроза. ну як тут не злякатися? саме за такої погоди у квартирі знизу з’являлася колись катруся. стало якось не по собі, та якось я заснула…

то що скажете? цікаво? а це ж лише перша книжка. друга – про привида, третя – про русалку, четверта – про лабіринт і пропажу картин. а про що п’ята – не скажу, бо щойно почала читати.

нагадую: більше відгуків можна прочитати в  моєму блозі.

у публікації збережено стиль авторки