Твир на тему пишаюся тим що я украинка

Явважаю себе щасливим, уже тому, що народився в україні. моя рідна земля славится своєю історією, нацональною культурою, а народ волелюбною і співочою вдачею. у нашого народу унікальна й багата скарбниця духовності, щедро наповнена культурними і мистецькими надбаннями. сьгодні до нас багато вичаїв, традицій та обрядів, що сягають коренями в сиву давнину. а нашу соловїну мову усвіті вважають однією з наймилозвучніших на планеті. я пишаюся тим, що навіть незважаючи на постійні переслідування, утиски, культура нашої нації розвивалася. вона подарувала світові славних письменників і поетів, акторів і композиторів, художників і науковців. а імена т. шевченка і лесі українки, м.заньковецької та і. їжакевича, а. солов’яненка та в.глушкова та багатьох інщих сьгодні знає весь світ. в процесі вивчення етапів розвитку своєї нації на уроках історії та літератури я навчаюся усвідомлювати себе невід’ємною маленькою частинкою свого великого народу. тепер я з гордістю можу сказати, що я українець і рідною мовою вважаю українську. я уболіваю за всі перетворення і важливі події своєї держави, хоча ще не є повноправним громадянином україни – мені тільки 15 років. я стараюся добре навчатися, щоб стати успішним громадянином своєї країни, а не шукати притулку за кордоном. я мрію стати хорошим фахівцем у галузі комп’ютерних технологій і продовжити справу легендарного ученого в.глушкова. а ще намагаюсь виховувати в собі такі моральні якості як чесність і порядність, шляхетність і патріотизм, бо знаю, що бути українцем — надзвичайно відповідально, в тому числі, перед прийдешніми поколіннями. і особливо відповідально перед захисниками державності на майдані, які загинули за щасливе наше майбутнє. тепер у нас немає права відступати перед високими соіальними стандартами задекларованими ними.

  я хочу розповісти про другорядного героя кактуса з твору «ттб» л.вороніної.

      це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я   сашко смик. колись він був як усі. мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. ображав   свого сусіда   клима,обзивав його різними образливими словами.

    кактус не подобався багатьом. автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. називає цього героя орангутангом. він дуже добре змальовує зовнішність та риси кактуса, але без якогось захоплення ним. на  мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.

        сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».

Кажен з нас напевно у своєму житті робив добрі вчинки. хтось бабусі донести сумку до дому,чи перевести її  через   дорогу,та багато іншого. навіть коли ти матусі помити посуд чи прибрати у квартирі,вона буде дуже щаслива. ти можешь зробити дуже багато добрих вчинків,навіть якщо вони будуть малі та неградіозні,ти зробиш великий вчинок,бо та людина якій ти допоміг буде   тобі дуже вдячна. якщо ти зробив поганий вчинок  можеш  будьякои митi виправитися. твiй вибiр твiй шлях.