Аналiз вiрша василя симоненко "перехожий" )

Тема: заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості. iдея: довести читачевi, що кожна людина неповторна. ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності". мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади. провiдним художним засобом є — «ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» епiтети: «очицями, повними блекоти», «він гримів одержимо і люто», «лице рябе». протиставлення: «ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.» афористичний висновок вірша "" можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.

Утворі розповідається,про  підлітка федька-халамидника,який не давав відпочити  своїм батькам,бо завжди всюди його було повно! але при тому всьому федько був дуже вірним,сміливим та добрим другом,який не видавав своїх товаришів.толя-панська дитина,дуже детікатний був толя.із-за толика,федько часто діставав від батьки ремнем.і одного разу толик попав в безглузду ситуацію,бо хотів похвалитися,що він краще інших.федько будучи мужнім хлопчиною пішов на порятунок толі,а той навіть йому неподякував,за те що той можливо врятував йому життя.і федько через свою гуманність віддав своє життя,бо пошкодував толю! вкінці ми зіткаємося з смертю федька,а толік навіть не пішов на його похорони!

Многогрішний — типовий представник української інтелігенції. (приречений на, 25 років в'язень утік на шляху до своєї каторги, хоча під час зупинок спецешелону сам начальник потяга біг і перевіряв, чи на місці заарештований. григорій многогрішний — молодий український інтелігент, інженер-авіатор, нащадок славного гетьмана запорозького. єдиним злочином втікача, як підкреслює автор на початку твору, було те, що він, блукаючи безмежною чотириярусною тайгою, знесилений і голодний, відібрав у бурундучка горіхи — його запас на зиму. многогрішний — справжній лицар, мужній і сміливий. почувши крик про , кинувся рятувати мисливця, на якого напав ведмідь. так він потрапив до української родини сірків. він тривалий час жив у привітній родині своїх земляків. та коли на слід втікача вийшов його мучитель медвин, григорій многогрішний наздогнав сани слідчого, вистрілив у "товаріща слєдоватєля" і написав на снігу, що це зробив він, щоб нікому не довелося відповідати. одразу після цього він вирішує залишити українську родину сірків, яка прийняла його, наче рідного, і тікати за кордон. адже він не має морального права наражати близьких людей і кохану дівчину на небезпеку.)