Твір-роздум на тему ''яким я бачусправжньго друга''. використати на підтвердження своїх думок приклади з повісті я.стельмаха ''митькозавр з юркі''

Увесь навчальний рік ми тільки й живемо в.очікуванні літніх канікул, адже це прекрасний час, коли ти на волі, коли немає уроків, а можна гуляти, купатися, їсти морозиво та, взагалі, отримувати користь і задоволення. одні з таких продуктивних літніх канікул змалював ярослав стельмах у повісті «митькозавр з юрківки, або химера лісового озера». героями твору є два хлопчики-п’ятикласники — митько й сергій. отримавши від «улюбленої ботанічки» завдання зібрати колекцію комах, винахідливі друзі вмовляють батьків відпустити їх на літо до митькової бабусі в село. батьки сергія одразу не погоджуються, бо знають, яка то вибухова сила, ці двоє друзів, але, зрештою, , піддавшись вагомим аргументам про «передчасне старіння наших організмів» та двійки за незібрану колекцію,’що придумав митько.спочатку хлопці не виявляють жодної цікавості до збирання усяких комах, до вивчення зоології, бо чим вона може бути краща за ботаніку? приятелі збираються присвятити час виключно забавкам, як це й годиться п’ятикласникам, що важко працювали весь навчальний рік.приїхавши до юрківки, по дорозі до бабусиної хати митько й сергій зустрічають велосипедиста васька — хлопця років чотирнадцяти, що сміється з озброєних сачками друзів. саме цей велосипедист від нічого робити вирішує й налякати приятелів. випадково побачивши митька й сергія на березі озера, васько таємничо розповідає їм про страшне чудовисько, химеру, що живе в лісовому озері. оповідь, на перший погляд, підозріла й мало подібна до правди, але цікава до неможливості! тому митько й сергій вирішують все ж таки заночувати біля озера, аби з’ясувати, чи ховається в ньому страшна тварина. власне, з цього моменту й розпочинаються найцікавіші пригоди друзів, непомітне для них самих надзвичайне захоплення зоологією. розігруючи п’ятикласників.васько підкидає різні докази існування озерної химери, ставить на березі річки відбитки лап страшного ненажерливого чудовиська, що з’їло навіть ворону, залишивши лише пір’я.захопившись відгадкою таємниці лісового озера, хлопці намагаються знайти наукове пояснення феномену, тому ходять до бібліотеки й читають по вісім книжок із зоології на тиждень. вони старанно вивчають факти, проводять справжнє серйозне дослідження, не шкодуючи нічого, — ні власних сил, ні сну, ні навіть життя невинної курки. митько вже на основі винайдених доказів і прочитаної літератури робить припущення про виникнення назви села юрківка, виводячи його значення з назви юрський період. а чудовисько отримує ім’я на честь новоявлених учених — митькозавр стеценка.митько й сергій весь час потрапляють у кумедні ситуації, іноді події наближаються до конфлікту, але хлопці ніколи не сваряться, бо ж вони справжні друзі, які мають важливу спільну справу. тож викручуються зі складних ситуацій завжди разом, неодмінно один одному. долаючи свій страх перед невідомою твариною, яка, може,; з’їла навіть, людину, залишивши тільки одну сандалю, юні дослідники вперто вартують коло озера.безперечно, приятелі дуже розчаровані, коли з’ясовується, що ніякого митькозавра немає, а це просто жарт васька. та митько й сергій все одно не шкодують, бо вони розуміють, що час не минув марно. майбутні шестикласники знають уже. стільки, що навіть не снилося васькові, який гадав, що пошив їх у дурні  хлопці дуже добре провели літо у бабусі і це їм запамьяталося на завжди.

Володимир самійленко

1.   в. самійленко - поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач .

2. народився володимир іванович самійленко 3 лютого 1864р. в с. великі сорочинці на полтавщині.

3.батько його був поміщик іван лисевич, а мати — колишня кріпачка олександра самійленко.

3.початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у миргородській початковій школі.

4.в 1875р. в. самійленко вступив до полтавської гімназії, яку закінчив у 1884р.

5. потім з 1885р. вчиться на історико-філологічному факультеті київського університету.серйозно займається літературною справою.

6. після закінчення навчання (1890) в. самійленко працював у києві, чернігові, катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки.

7. складає іспит на нотаря і відкриває нотаріальну контору в м. добрянці на чернігівщині, де й працював до 1917p. 8.після революції виїхав за кордон, до галичини.

9. повернувшись до києва, працював редактором.

10. похований в. самійленко в боярці під києвом.

11. поетична спадщина в. самійленка включає цикли віршів «україні», «веселка». «пісня», «елегії», «орел», «не вмре поезія», пейзажна та інтимна лірика (цикл «весна», «сонети», «її в дорогу виряджали» та ін.

12.«вечірня пісня» поета, покладена на музику к. стеценком, стала улюбленою народною піснею.

13. кращі його сатиричні твори «ельдорадо» (1886), «як то весело жить на вкраїні» (1886), «на печі» (1898), «мудрий кравець» (1905), «невдячний кінь» (1906). 

14.в. самійленко в жанрі драми, написав кілька комедій, драматизованих гуморесок: «драма без горілки» (1895), «дядькова хвороба» (1896), «у гайхан-бея» (1897), а також визначну драматичну поему «чураївна» (1894).

15. чимало зробив в. самійленко і як перекладач на українську мову російської і зарубіжної класики — творів о. пушкіна і в. жуковського, і. нікітіна і м. гоголя, гомера, п. бомарше, ж.-б. мольєра, дж.  байрона, п. беранже та ін.

 

 

 

Явважаю,що ідеальні батьки-це люди,які люблять своїх дітей,піклуються про них, розвивають їх здібності й таланти. часто чую,що мої однолітки незадоволені мамою чи татом. одного разу моя однокласниця сказала: "як же я мрію про ідеальних батьків. вони не можуть купити мені планшет,бо замало грошей.всі кошти збирають на лікування бабусі". такого відношення до своїх родичів не розумію. батьки дали нам життя і це,мабуть,найголовніше. треба цінувати кожний момент проведений з ними. шкода,що не всі мають таку змогу. діти з дитячого будинку мріють опинитися в родині та мати батьків,сидіти разом за великим столом або наряджати ялинку. я вважаю,що мої батьки-ідеальні. дякую їм за все те,що вони роблять для мене.