Родинне дерево сім'ї софійки з твору "русалонька із 7-в"

родина софійки

"коралі-на щастя"

клава

(отримала коралі 1 )

горпина і павло

(горпина вперше одягла коралі)

дочка ніна

бабуся ліна і дід максим

(дідусь і бабуся софії)

сніжана

(тітка софії)

сергійко

тетяна

(мама софії)

софійка і ростик.

Чарівною казкою дитинства здається нам повість м. стельмаха «гуси-лебеді », неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства й дива. письменник в образі михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення.уся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, з оспіваними явищами природи. відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції.і вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. у повісті м. стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. все це мало величезний вплив на самовиховання михайлика, на талант майбутнього митця.

«дід андрій вважав своїм обов’язком привчити павлуся до лицарського ремесла. вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. часом оповідав йому про запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «здається, не було нічого такого, чого б павлусь для гані не зробив». • «павлусь підніс вгору свого та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «павлусь дивився на те все наляканими очима. йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «його огорнув страх. у його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • непорадний: «козакові соромно плакати, ось що. виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».