Это був у його загибели. хатина дядька тома ​

Успіх - досить суб'єктивне поняття. Кожна людина по-своєму розуміє його. Для когось успіх - це кар'єра. Для когось - щастя в сім'ї, здоров'я близьких людей. Раніше мені здавалося, що успіх - щось швидкоплинне, сьогодні він є, а завтра немає.

Тепер я вважаю, що в даному випадку ми говоримо про везіння. Воно короткочасне, приходить, з мого досвіду, тільки в ті моменти, коли його зовсім не чекаєш. Ну, або в критичних ситуаціях, коли раптом відбувається щось і все закінчується добре.

 

Багато хто думає, що везіння - подарунок долі. Воно буквально падає на вас, його неможливо передбачити. Є такі, хто вірить у магічну сутність цього поняття - за до певних дій або заклинань її можна викликати. Ще одна думка з цього приводу - божественне походження везіння (його посилають небеса людям за хороші та праведні вчинки). Скільки людей, стільки думок.

Але що ж тоді успіх? Для нього потрібно працювати наполегливо, ставити перед собою завдання. Везіння може бути у вигляді несподіваної спадщини - далекі родичі залишили вам мільйони. А от, коли ви довго працювали, недосипали, вимоталися та заробили мільйони, це успіх.

Важко визначити межі успіху. Людина все життя працювала на маленькому підприємстві. Середній дохід, стандартна квартира, сім'я. У його розумінні він успішний – йому всього вистачає. Інший заробляє мільйони, але хоче мільярди. Він вважає себе неуспішним. Сподіваюся , що я незабаром визначуся для себе - що вважати успіхом. Життя покаже.

Объяснение:

извините, что так мало

В повісті Лесі Ворониної ТТБ, або засіб від переляку номер 9 розповідається про хлопчика Клима який завжди боявся свого сусіда Сашка Смика-Кактуса, це побачила бабуся Клима і вона якимось чином захотіла своєму внукові тому вона зробила так званий «Засіб від переляку номер 9». Впродовж цьої повісті коли Клим побачив Сашка Смика у свому під’їзді він його не налякався а просто на стрибнув на нього. І тоді він побачив, що його заклятий ворог Сашко Смик, а по кличці Кактус почав просити Клима із сльозами на очах, щоб той його більше не бив.
Ця повість вчить, що не потрібно нікого боятися, а відстоювати своє «Я»