Образ роксоляни, осип назарук ''роксоляна"

Образ Роксоляни (під цим іменем Настя
Лісовська увійшла до історії) в романі Осипа
Назарука поєднує і вигадку, й факти. Але
найважливішим, що спробував відтворити
письменник, на мою думку, є неоднозначність
постаті української дівчини, що стала
турецькою султанкою. Що привело її до
влади? Розум? Так. Кохання? Так.
Підступність? Так. Але чи маємо ми право, з
точки зору сьогодення, хоча б якимось чином
засуджувати дії Хасеке-Ель-Хуррем-Хатун (ще
одне ім'я Роксоляни)? Чи могла вона в умовах
середньовічного мусульманського світу чинити
по-іншому? Можливо, вона просто намагалася
вижити, захистити своїх дітей?
У будь-якому випадку Роксоляна заслуговує
на пошану і пам'ять нащадків, адже її життя є
яскравою ілюстрацією, як в умовах
невідомого чужого світу людина не тільки не
втратила оптимізму, але й досягла певних
висот. Напевно, хтось скаже: «Фатум! Доля!»
Можливо, але згадаймо, скільки зусиль
доклала Настя, приміром, щоб здобути освіту,
як виявила кмітливість у найскладніших
розмовах (хоча б із монахом-відступником чи
з мусульманськими мудрецями), скільки
сміливості показала перед підданими
падишаха, йдучи до його палат, скільки
патріотизму виявила, відстоюючи своє право
на віру тощо.
Тож пам'ятаймо історію й учімося з неї
найкращого. А історія Роксоляни учить нас
бути цілеспрямованими, одначе, зважати, що
не завжди мета виправдовує засоби.

Саме тема про кохання найчастіше виринає у творчих роботах А.І. Купріна. Автор намагається створити істинно чисту і справжню любов, яка не схильна до впливу брудного суспільства, яка зберегла всі моральні цінності та внутрішні якості справжньої людини.

Саме образ Олесі стає своєрідним ідеалом. Автор описує її поліською чаклункою, яка живе далеко від міста та цивілізації. У ній збереглася та чистота і людяність, яка спочатку властива будь-якій людині.

Любовні стосунки, які будує дівчина, автор хоче наділити не просто звичайними, а високими почуттями. Відносини головних героїв зазнають перешкод. Купрін не хоче робити їх безхмарними та легкими.

Коханий Олесі – Іван Тимофійович, спочатку був досить замкнутим у своєму особистому світі. Але почуття, що спалахнули, змушують його змінюватися. Він розуміє, що бажання бути з іншою людиною стає в ньому все сильнішим і сильнішим.

Объяснение:

"Енеїда" І. Котляревського — прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за Вергілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. І. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського суспільства II половини XVIII століття. "Поема Котляревського,— писав М. Рильський,— самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани і кобеняки українського козацтва XVIII ст., в каптани й мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси "халтурного роду" — духовенство, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Вергілієвих олімпійців". Крім прекрасних картин народного одягу, у поемі згадується безліч страв, ігор, танців, звичаїв, обрядів та вірувань.