Ітвір позитивні та негативні образи твору "чорна рада"

"Чорна рада" - історичний роман П.Куліша, в якому зображується суспільно-політична ситуація в Україні в часи Руїни після смерті Богдана Хмельницького і обрання нового гетьмана на "чорній раді" 1663 року в Ніжині. Основним коофліктом роману є є суперечності між козацькою старшиною і ширикими народними масами-селянською біднотою, міщанством,  козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким...
Серед персонажей фігурують як історичні так постаті, так і вигадані.Герої поділені на два табори: прибічників Я. Сомка та прибічників І.Брюховецького.
  Полковник Шрам - старий козак, постарівши, постригся в священики, але у неспокійні часи народ знов обрав його полковником. Він представлений патріотом, воїном, козаком,т для якого передусім інтереси України. У цьому образі письменник втілив найпривабливіші риси нац. характеру - мужність, самовіданне служіння громадській справі. Образ ідеолізовано.
   Син Шрама Петро.Молодий козак, відвертий, чесний, "Орел, не козак!", даний образ змальовано в романтичному дусі. Благородство вчинків юнака, його лицарська поведінка розкривається із взаєминами з Лесею, яку він щиро кохає. 
Яким Сомко. Людина державного розуму, патріот, прагне принести користь своєму народові. Навідь перед смертюповодиться благородно.
PS/там ще багато їх, просто лінь писати... ну хоть трошки.. Якшо-шо, то це всі позитивні персонажі...

Дядько Максим   суворий, але чесний та турботливий.  Саме це можна побачити читаючи розмову матері та дядька Максима. Яценко, відрізняється від інших героїв  бійцівським характером. У молодості він сліл усюди «небезпечним забіякою» і виправдав цю характеристику: виїхав в Італію, де надійшов у загін Гарібальді. У бої з австрійцями Максим втратив ногу, одержав безліч поранень і був змушений повернутися додому, щоб доживати своє століття в бездіяльності. Дядько вирішує зайнятися вихованням Петруся. Йому доводиться боротися зі сліпою материнською любов’ю: він пояснює своїй сестрі Ганні Михайлівні, матері Петруся, що зайва дбайливість може ушкодити розвитку хлопчика. Дядько Максим сподівається виховати нового «бійця за справу життя». Це свідчить про  те, що він дбайливий та рішучий.
Дядько Максим:чесний, відкритий, мужній, має бійцівський характер, суворий, розумний.

Вороні, що молилась день від дня, Вславляючи свою пташину віру, Десь так за місяць до великодня Бог дав шматок «Любительського» сиру. Сидить Ворона в лісі між гілляк І вертить тим сирком і так, і сяк. То пхне в дупло, то суне поміж віти, В гніздо ховає й знов виймає звідти, Аби лише нанюхатися всмак. А з’їсти не наважиться ніяк: Триває піст, то й змушена говіти. Минає тиждень, другий проліта... Говіє наша страдниця свята, Кору лиш їсть, скоромного ж — нічого! Охляла, бідна, схудла до знемоги. А сир лежить, поглянеш — сміхота: Засох, поцвів, вже чимось тхне від нього. Вороні хоч би що — анітелень. Кінець кінцем настав жаданий день, Схопила сир, дзьобнула — дивна штука! — Не кришиться — твердий, як каменюка, Немов лукавий клав його під прес! Ворона зла! Бо нічим розговітись. Тримає в дзьобі свій делікатес. Аж тут Лисиця виткнулася звідкись І мовить, звівши очі до небес: «Голубонько, Христос воскрес! Про тебе ходить чутка в нашім борі, Що ти співаєш у церковнім хорі. Я ж страх люблю божественні пісні, Вони такі душевні, чарівні!.. Молю тебе, співачко незрівнянна, Утіш мене своїм меццо-сопрано, Псалом якийсь чи пісню заспівай. Ну, я чекаю, любонько, давай!..» Ворона вниз поглянула спроквола, Розкрила рота й видала «вокал»... Сир випав з дзьоба, полетів додолу І вбив руду Лисицю наповал.