Як ти думаєш, для чого людина працює? (5-7 речень) за бажанням вікористовуй опорні словата та словосполучення: джерело справжнього щастя, розвиває розум і здібності, загартовує волю, джерело богатства нашої країни, оцінюють за працею.

Хтось з французьких класиків сказав, що праця — це задоволення. Брюсов називає її радістю. Марксисти стверджують, що саме праця створила людину. "Трудовые будни — праздники для нас", — співалося в одній радянській пісні. За всіх часів трудівник був шанованим членом суспільства, а ледаря, ледацюгу воно гудило. Релігія стверджує догму про працю "у поті чола свого". Але ніхто привселюдно не говорив, що людина трудиться заради грошей, заради свого матеріального благополуччя. Розуміли це, я вважаю, усі, але вголос якось не прийнято було про це говорити, вважалося ледве не соромітним. Це, мені здається, помилковий сором.

Звичайно, людина не повинна все життя працювати тільки заради грошей. Але от на Заході (а тепер часто й у нас) студент у вільний від занять час виконує роботу, до якої не лежить душа, щоб оплачувати своє навчання. Так, він працює заради грошей. Але ж і заради того, щоб у майбутньому працювати там, куди його покликало серце. Праця в тій області, до якої є схильності й інтерес, праця за велінням серця і розуму розкриє в людині всі її здібності, таланти, а може, і геніальність. Оцінка такої праці — не менш важлива обставина, ніж визнання її суспільної значимості, користі. І не слід приховувати від себе і навколишніх, що ти хочеш одержувати за свою працю більше грошей. Кожна праця повинна бути оплачена відповідно, інакше людина втрачає стимул до неї. Як здорово, коли робота — це не тільки б добування засобів для існування. Улюблена робота — це так багато для людини! Улюблена — але не безкоштовна.

Гідна оплата праці дає людині можливість не думати постійно про хліб насущний, а зосередитися на підвищенні своєї кваліфікації, на вивченні досвіду колег, зрештою — на підвищенні свого інтелектуального рівня. Це вже справжня творчість у праці. Заради такого задоволення, щастя, радості варто працювати до сьомого поту.

Коли ми чуємо, що країну захлеснуло хабарництво, ми дружно обурюємося. Брати хабарі, як і давати їх, — це аморально, негідно. Але я нещодавно почув, що в лікаря-реаніматора дитячого відділення при пологовому будинку оклад 225 гривень. І не в початківця, а в того, що має за плечима десять років роботи. Від нього, його праці залежить найголовніше — життя немовляти. Я не буду засуджувати цього лікаря, якщо він не відмовиться від добровільної платні за працю від нескінченно вдячних батьків. За вимагання грошей у подібних і інших ситуаціях людський суд суворий. Та й не тільки людський.

І все-таки: заради чого працює людина? Заради того, щоб утримувати себе, свою родину, протриматися, так би мовити, "на плаву", або заради того, щоб реалізувати свої здібності, свої таланти, свої амбіції, навіть своє честолюбство? Я вважаю, що поштовхом, можливо, і є перше, але будь-яка людина все-таки мріє чогось досягти в цьому житті, розкрити свої здібності, показати, що вона не гірша за інших, що вона чогось варта. 

Савка «Сто тисяч»  В п’єсі зображується ще один персонаж Савка. Разом зі своєю сім’эю жив бідно, тому заліз в борги та пішов на махінацію. Він ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима: «лиш би гроші дав…». Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на життя Калитки. Савка, в порівнянні з Герасимом, був більш доброю, порядною та совісною людиною. Свою жінку, хоч вони й часто сваряться, він любить, в церкву возить на конях, не примушує йти пішки. Коли він дізнався, що разом з Герасимом став жертвою обману, то веде себе досить спокійно. Савка зрозумів, що шахрайством нічого не заробиш, а навпаки, можеш багато чого програти.

Копач-Бонавентура «Сто тисяч»  Копач-Бонавентура зображений в п’єсі привітною та доброю людиною, яка любить людей та не бажає нікому зла. Але він бідний, в нього нічого немає, так і живе, перебиваючись, ходячи з хати в хату, поки не виженуть хазяї. В Бонавентури є завітна мрія — знайти якийсь скарб і зажити добре. Про це він постійно думає й говорить, але люди йому вже не вірять. В п’єсі Копача зображено позитивним персонажем.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/sto-tisyach-geroyi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

а летние каникулы я поехал к бабушке в деревню. Незадолго до моего приезда у бабушкиной коровы Зорьки родился маленький теленок – бычок. Он был толстенький, черненький, с большим белым пятном на лбу. Я назвал его Мишкой. Теленок рос быстро, был подвижен. Когда я брался за маленькие рога бычка, он упирался и бодал меня. Как-то вечером стадо коров возвращалось домой. Калитка была открыта, и Мишка выбежал на дорогу. Впереди шел большой бык. Заметив теленка, он сердито бросился на него. Ударом рогов он свалил Мишку.

Тот упал на землю и жалобно застонал. Увидев это, я быстро побежал за Когда мы...

с дедушкой выбежали на дорогу, то увидели Зорьку, которая с жалостью облизывала своего теленка. Мишка не мог сам встать. Тогда дедушка взял его на руки и понес домой. У теленка была поломана нога, а из большой раны в боку текла кровь. Мы промыли рану и перевязали ее. А на поломанную ногу наложили шину и туго забинтовали. В этом очень нам моя мама-медсестра. Каждый день мы аккуратно обрабатывали рану лекарствами и перевязывали ее. Я приносил теленку клевер и другие травы, подкармливал молоком. Мишка быстро выздоровел. Шину мы сняли, рану вылечили, и теленок стал снова веселым и жизнерадостн