3. визначте жанр, тему, ідейний зміст поезії о. олеся «чари ночі».

В цьому завданні необхідно визначити жанр, тему та ідейний зміст поезії Олександра Олеся "Чари ночі"

       Поезія «Чари ночі» - одна з найвідоміших у доробку О. Олеся. У ній відтворюється мажорний настрій ліричного героя, який піднесений почуттям любові.
          Жанр твору: романс. Це невеликий поетичний твір, що був використаний для сольного виконнання з інструментальним акомпанементом. Завдяки своїй музичності та ліричності ця поезія стала однією з улюблених пісень українців. На сьогоднішній день романс виконується Ніною Матвієнко.
       Тема: швидкоплинність людського існування, тимчасовість людини на планеті, мить любові.
        Ідейний зміст: утвердження кохання найважливішою цінністю в житті людини, сенсом людського існування; заклик ніколи не припиняти насолоджуватись життям, бо воно тлінне.
          Отже, поезія «Чари ночі» О. Олеся насичена життєствердними мотивами, прагне довести читачу, що життя – мить, яка швидко минає. Тому ним треба насолождуватись кожну хвилину.

Відповідь:

У творах Олександра Гавроша образ Івана Сили інколи здається фантастичним. До того він сильний тілом і духом. Іван чимось нагадує супергероя. В принципі, так і є. Тобто було. Адже образ Івана Сили списаний з реальної людини - Івана "Сили" Фірцака, офіційно визнаного найсильнішою людиною планети у 1928 році.

Роздивімося нашого героя трішечки ближче. Звичайно, він високий і кремезний і досить вродливий.

Не менше за свої надлюдські фізичні здібності, Іван привертає увагу і викликає симпатію своєю поведінкою. Він чесний і добрий, щирий і простий. Готовий стати на захист слабших, завжди радий до

Іван Сила своєю історією життя показав читачам, що "немає нічого нездійсненного", усього можна досягти. Але це потребує щоденних зусиль.

Детальніше - на -

Пояснення:

вовча зграя (зграя вовків)

Объяснение:

Вовки ось-ось мали вчепитися за нього, він уловлював подих смерті і втікав тільки тому, що не міг зупинитись. Тоді його врятували мисливці, вони якраз наїхали з міста і, нічого не вполювавши, сіли вечеряти. Почули погоню, посхоплювались і, пропустивши мимо себе загнаного лося, зняли безладну стрілянину по вовчій зграї... Річкова течія була на вид не така страшна, як вовки, мчала не так швидко, не обпалювала його своїм смертельним диханням, але течія була така ж сама невблаганна, і чим більшу розбивав ополонку, тим швидше вона могла затягти лід лід. Лось, розуміючи .це, намагався поводитись обачно, але нога боліла, тіло слабло, і сили поступово покидали його. Збирався до свого вирішального кидка і, коли знову не пощастило, лось на хвилю заспокоївся, бо знав, що це не остання його спроба, що пробуватиме безперервно, поки дихатиме.

Сподіваюся, що відповіла правильно.