Як нагідка побачила сніг, як пережила зиму продовжити казку

Прожила хорошо она была укрыта нежным мягким и в тоже время очень холодный снегом но ей етот снег бвл не страшен

Климко пом'явся, переступаючи з ноги на ногу, і сказав:  — Чудна ви. Кому ж вони зараз нужні, чорнобривці оті?

— Такого нема, — зітхнув Климко, розглядаючи тапочки.

Він скрутив цигарку, припалив од саморобної, з патрона, запальнички і сказав, огортаючись димом:  — А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п'ятдесят зайвих пройшов. Сіль — це біла Артемівська. Чув?

Пролунало кілька автоматних черг — видно було, що стріляли вгору, — і натовп знову повернув на базарний майдан, розсипаючись у всі боки.

— От бачиш — і минулося, — сказав до дівчини швець, утираючи долонею закривавлені губи.

А дівчина згорблено, низько опустивши голову, тягла за ним свою тачку на дерев'яних колесах.

Він поскидав із себе одну за одною всі вкривачки: теплу ковдру, старе пальто, якісь кофти, діжурку свою — і встав, спустивши ноги додолу.

Объяснение:

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби