Про що розповідається в книжці. яку ти нещодавно прчитав ( прочитала)? наприши про це текст розповідь (5-7речень

Нещодавно я прочитав(ла) дуже цікаву книгу вітчизняного автора Сашка Дерманського "Танок чугайстра". У книжці оповідаються містичні події у закарпатському селі, в яких беруть участь два хлопчаки й дівчинка, яка сестра одного з хлоп'ят. Наслухавшись багато казок від своєї бабусі про чугайстрів і мавок, діти хочуть знайти цих створінь.
при зустрічі з чугайстром вони не злякалися, а навпаки- знайшли багато тем для розмов із чугайстром. він виявився зачарованим парубком, який покохав дівчину, дядько якої був проти їх стосунків. дівчина втекла у ліс, а вчитель, якого зачарували в чугайстра вже пристосувався до життя в лісі. як виявилося- чугайстри не вбивають мавок і не думають навіть про це.
слово за слово й зав'язалачя розмова...
кожного дня діти приходили до свого нового товариша й розповідали йому багато цікавого.
ось через день вже буде свято Івана Купало, в містичному селі ходить міф про квітку папороті, яка квітне у ніч цього свята та про вихід нечисті у цей день.
як раз таки дітям випала місія дістати цю квітку, ось тут таки вони потрапляють у цікаві й страшні пригоди..

сучасна школа-це школа, піднятий на новий якісний рівень, знаходять вигляд національної школи, яка вміє створити нову модель учня, коли випускника школи можна буде назвати інтелігентною.

учитель-головна особа в навчанні, тому необхідна нова модель вчителя, по іншому, «вчителя нової
генерації», здатного до постійного саморозвитку, інновацій, вміє протидіяти штампів і стереотипів, володіє прийомами самодіагностики професійної компетентності.

разом з тим вчителю-постійна увага з боку держави, керівництва школи з метою поліпшення умов для роботи і
життя.

широке впровадження електронно-обчислювальної техніки, аудіо-відеоапаратури. забезпечення шкіл всілякими засобами навчання, достатньою кількістю якісних підручників.

пропаганда культу здоров'я, формування здорового способу життя, забезпечення учням профілактичних
знань. не допускати стомлення учнів-чергувати види усних і письмових робіт, приділення часу на фізхвилинки у всіх класах для вільного руху один час на уроці .

перехід навчального тижня на п'ятиденку дасть можливість дітям для занять спортом.

в оновленні методів навчання
проявляється справжня сила сучасної школи. у сучасному арсеналі методів навчання не відкинуті, а успішно застосовуються проблемні, логічні та інші традиційні методи.

увага та потрібні малокомплектним школам, перегляд програми та оплати праці вчителя.

суспільству потрібні
думаючі люди, які вміють самонавчатися і самореалізуватися. для цього важливо навчити людину мислити.

тут незамінна роль , развиваюшей логічне мислення, активізує розумову діяльність.

для якісного виховання поєднувати переваги міського і сільського способу життя, не від їх
однобічності і недоліків.

навчання і виховання будувати на основі традицій і звичаїв корінної національності-казахів.

школа повинна готувати до життя. акцентувати увагу на грамотності, етиці, естетиці та фізичній культурі. не допускати перевантаження інформацією, яка не
кожному стане в нагоді в житті.

у століття н-тр, бурхливого зростання інформації навчати самоосвіті.

школа повинна поєднувати обов'язковий цикл предметів і свободу вибору предметів.

в рамках нової школи суміщення двох циклів освіти: загальноосвітнього та
спеціального.

школа може працювати нормально тільки в тому випадку, якщо буде отриманий досить якісний «вихідний матеріал», тобто з дошкільних установ.

навчання сучасної школи буде засновано на співпраці вчителя і учня

що серце тривожно забилося,

у
нове століття ми з надією увійшли

неможливе стало можливим,

а круті дороги легкі.

Остап – главный герой “Дорогой ценой” вобрал в себя все лучшие качества: честь, мужество, отвагу. Остап является олицетворением настоящего мужчину нести ответственность за себя и любимого человека.

Объяснение:

Черты характера Остапа “Дорогою ціною”

а) мужество и бунтарство;

б) ненависть к господам;

в) искренность и доброта;

г) решительность и находчивость;

д к риску;

е) терпимость и свободолюбие;

е) нежность и чуткость в отношении к Соломии;

ж) верность в любви;

с) трудолюбие, любовь к земле;

и) оптимистичность, жизнелюбие.

Характеристика Остапа “Дорогою ціною”

Остап Мандрика — герой рассказа Н. Коцюбинского «Дорогой ценой» — воспитывался на героических традициях предков. С детства он заслушивался рассказами столетнего деда, который «ходил в Сечь, а потом резал господ в Умани» (во время Колиивщины). Эти волшебные слова разжигали кровь у парня, будили и его воображении картины вольной жизни.

«Те былицы-сказки про Сечь, казачество, о борьбе с господами за свободу, которых Остап слушал затаив дух и не сводя розжеврілого глаза с дедовых уст, будили в детской голове причудливые мечты, вояцкий пыл».

Выросши, Остап увидел, что господа превратили народ в скот, построили свое благополучие на нищете и горе крепостных. Смелый и свободолюбивый юноша призывает крестьян «высунуть шею из панского ига». За это господин называл его бунтарем, гайдамакой, хвалился с живого шкуру содрать, отдать в рекруты.

Он не раз призывал к борьбе с господами других крестьян, напоминая, что не так давно те времена, когда украинцы боролись за свои права: «Не так мне страшно ляха, как злость берет на наших людей: воткнул вич шею в ярмо да и безразлично ему, тянет, хоть ты что...» Однако его идеи не нашли отклика, но врага в лице господина он таки нашел.

Он призывает крестьян «Высунуть шею из панского ига». За такую свавільну нрав, господин решил отдать Остапа в рекруты, разлучив его с любимой Соломией, которую тем временем насильно выдал замуж. Так крепостное жизни противоречило жизненным принципам свободолюбивого Остапа, поэтому он решил сбежать: «жив буду, землю оратиму, рыболовством буду жить... все же лучше на свободе, чем под господином».

Остап решил покинуть родной край и бежать на свободные земли по ту сторону Дуная, где когда-то поселились запорожские казаки после разрушения царскими войсками Сечи. Герою был знаком на родной земле «каждый кустик, бугорок, долинка, каждая тропинка — все это было ему знакомо, говорило его». Ему жаль было оставлять старика, хилого старичка, тяжело было расставаться с любимым Соломией, покидать, может, навеки родное село. Но неукротимое стремление к свободе побеждало эти чувства.

Герой не в охотку сбежал из Украины. Судьба выгнала его на чужбину. Именно об этом свидетельствует его настроение, когда он оказался за Дунаем, ему «сделалось весело и легко». И хоть и вырвался от господина Остап, но еще много невзгод пришлось ему испытать в поисках свободы.

При первой попытке переправиться через Дунай Остапу и Саломеи не повезло: они едва не попали в руки сторожевых казаков. Преодолевая огромные трудности, нечеловеческую усталость, они наконец с Акима мельника переправились через Дунай. «Хоть ты запалася, треклята страна, с твоими порядками!» — крикнул Остап, очутившись на чужом берегу. И будто в ответ на это с другого берега раздался в темноте выстрел и тяжело ранил Остапа. Герой не боится смерти, он хочет жить, потому что «мир такой красивый», потому что ему хочется «взглянуть на солнце, увидеть мир божий, людей, обнять Саломею». Он проявляет огромную силу в борьбе за жизнь — больной ползет, ищет выхода из плавней. Отважным и смелым проявил себя Остап и в схватке с турецкими солдатами: безоружный, больной и обессиленный, он борется с тремя вооруженными турками, чтобы не оказаться снова в неволе. Трогает и Остапа верность в любви. Особенно глубокое сожаление вызывает уже старый одинокий Остап, что вслушивается в разговор ветра, в «тихий, еле слышный, словно со дна Дуная», зов Саломеи. С Остапових уст слышим волнующее повествование о судьбе крестьян-беглецов.

Внешний вид (портрет) Остапа меняется в зависимости от условий и возраста. В начале это стройный и крепкий парень, с черными глазами, орлиным носом и темным молодым усом на загорелом лице. Когда Остап был ранен, «его молодое лицо словно прив'яло, на уста упала смага». В конце произведения мы видим героя седым дедом. У него косматые брови и «мутные глаза», что смотрят в пространство, а улыбка «раздвигает морщины».

Мужество, отвага, свободолюбие, готовность к борьбе, нежность в отношении к Соломии, верность в любви, любовь к жизни и родному краю — таковы основные черты Остапа.

Мужество не покидает его никогда: ни тогда, когда он призывает народ свергнуть панское ярмо, ни тогда, когда он решается на тяжелую и рискованную побег, ни тогда, когда ему тяжело раненному, изнемогшего приходится лицом к лицу встретиться с голодным волком, ни тогда, когда он вступает в неравную борьбу с турецкой стражей.