Про що розповідається у тореадори з васюківки

Тема “Блакитна дитина” – Прагнення добра і справедливості. Ідея “Блакитна дитина” – Вміння мріяти, товаришувати, відповідальність за молодших і слабших. Основна думка “Блакитна дитина” – Тонке відчуття краси і природи, її благотворного впливу на людину, вміння цінувати дружбу. Головні герої “Блакитна дитина”: Мати, Толя, Ванька, Директор школи, Федько, Домна Данилівна, Вчитель фізики Юрій Сергійович, Василь Гаврильченко, Анжеліка Михайлівна, Кім, Марія Федорівна, Михайло Семенович. Жанр: автобіографічна повість “Блакитна дитина” — це чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослого письменника про реальне власне дитинство з його позитивом і негативом. Звісно, в повісті гармонійно поєдналися серйозне та іронічне. “Блакитна дитина” сюжет А.Дімаров написав у “Блакитній дитині” про своє дитинство. Розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. Блактна дитина – “янгол “, якого приводять у приклад сину автора. Але той був звичайним хлопцем, в якого була велика кількість пригод. Інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально. Бажаючи сподобатися дівчинці, Толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. Був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. За останнє й помстився. Автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. Як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. А потім до й одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. А бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі. Багато пригод, велика вдячність матері , вчителям – ось про що цей незабутній твір.

Блакитна дитина — це янгол, яким змалювали батька в дитинстві мати й бабуся. Насправді він був звичайним хлопцем, і в його шкільному житті було багато пригод — веселих і не дуже. Батько згадує, яким він був у віці свого сина, й краще розуміє свою дитину.

Окрім бешкетів та розваг, Толик помічає у житті важливі речі й цінує їх: вміння мріяти, товаришувати, відповідальність за молодших і слабших, прагнення до добра й справедливості, тонке відчуття краси природи, її благотворного впливу на людину, почуття гумору.

Тема: розповідь про духовно багату людину. Ідея: уславлення духовних поривань людини. Епітети: "вічного поривання". Риторичні запитання: "А як же людина?", "А що ж людина?"

Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.

Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.

Аналіз вірша "Крила" Ліни Костенко

На думку Костенко, людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені не з пуху, а з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії.