Аналіз будь-якого вірша з інтимної лірики олександра олеся (окрім "чари ночі") іть будь ласка))

творчому доробку олександра олеся — одинадцять поетичних збірок, більше двадцяти драм, численні опоетизовані народні казки, поеми, фейлетони, переклади. його твори, повернувшись з чужини, навчають нас любити рідну землю, берегти народні духовні надбання.  про сенс життя, про журбу й радість, про мінливість днів розмірковує о. олесь у поезії «айстри», яка була написана в 1905 році. це твір глибоко ліричний, хвилюючий та філософський. не випадково музику до поезії написав м. лисенко, а за змістом та мелодійністю вірш нагадує «журбу» л. глібова. у поезії «айстри» зображено сподівання квітів на сонячні дні, на вічну весну:   і марили айстри в розкішнім півсні протрави шовкові, про сонячні дні.-і в мріях ввижалась їм казка ясна, де квіти не в’януть, де вічна весна…  квіти тягнуться до світла, до життя, але сподівання їх марні, як марними були надії людей на покращення життя після революційних переворотів.  і вгледіли айстри, що жити дарма,— схилились і вмерли… і тут як на сміх засяяло сонце над трупами їх! …  отже, останні рядки носять оптимістичний характер. автор підкреслює безперервність життя. хоч у світі якийсь час і панує смерть, темрява, безнадія, але все мине, сонце засяє над землею.  отже, поезія олександра олеся — це історія поневірянь, мук, трагедій і водночас надій, перемог і злетів. яскравим прикладом жмутку полярно протилежних почуттів, незбагненних пристрастей є чудова поезія «айстри».

Твори геніального поета ніколи не бувають прочитані до кінця. що більше пізнаєш справжнього шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. схиляєшся перед силою його духу, характеру.   трагічною була його доля. сирітство, поневіряння в наймах. і це в періоджиття, який вважають найсвітлішим, найщасливішим. одна - однісенька за все життя усмішка долі - звільнення від кріпацтва. яким треба було бути сильним і цілеспрямованим, щоб за кілька років надолужити те, що набувається десятиріччями: здобути освіту, оволодіти майстерністю художника, а потім шляхом самоосвіти стати одним з найосвіченіших людей свого часу.   та життя готувало йому все нові й нові випробування. десять років заслання. та зламати його героїчний дух не вдалось: " караюсь, мучусь, не каюсь! ".   як часто люди сьогодні в сірій, тяжкій буденності відступаються від високих ідеалів, черствіють, байдужіють, думають тільки про власний достаток. чи ж не подвижницьким є життя шевченка, який найменше думав про себе? він завжди турбувався про народ. власна доля? що вона порівняно з долею рідної вітчизни?   мені однаково чи буду я жить в україні, чи ні та не однаково мені,  як україну злії люде присплять, лукаві, і в огні     шевченко для нас - це не тільки те, що вивчають у школі, а й те, чим живуть, з чого черпають життєві сили., любов до україни. свою україну любіть, любітьїї во время люте, в останню тяжкую минуту за неї господа моліть.

майбутнє україни я бачу величним та яскравим.

 

українська земля дала світові таких величезних майстрів слова як тарас шевченко і леся українка, і я сподіваюсь, що у майбутньому піднімуться ще більш значущі особистості, як їх славні пращури.

 

люди в україні будуть мать високі достатки, злагоду в родинах та багатодітні сім'ї.

 

в україні відбудеться економічне чудо та політична злагода. 

 

українські традиції, українська мова та культура стануть широко відомі, популярні і модні в усьому світу.

 

в майбутньому люди будуть приїджати в україну для того, щоб доторкнутись до найпопулярнішіх світових шедеврів в науці, освіті, економіці, політиці.

 

україна майбутнього - це країна, де кожен зможе реалізувати свій потенціал і досягти успіху, де не буде місця для заздрості і бідності, де кожен буде мати самоповагу і пошану до батьків і суспільства.