Твір роздум у публіцистичному стилі за висловом о.гончара можна і прожити без собору, і без пісні , без рафаеля.

Можна фантазувати до безкінечності, але твору я не напишу!
Автор акцентує увагу на те, що люди в принципі можуть прожити без Усього того що має якусь цінність. Але тоді чим ми будемо відрізнятися від тварин наприклад, якщо цього не будемо мати? НІЧИМ!
Людина здатна розвиватися, Розвивається людина, розвивається суспільство.
Порівняй Афкрику і Україну наприклад. Там багато хто і читати не уміє, але вони і без цього проживуть.. . але чи вони у повному розумінні люди? Мабуть не настільки наскільки ми. Про США я вже мовчу...

Пісня! Як багато вона важить у житті кожного з нас і всього народу. Пісня оздоровлює душу людини, допомагає зберегти нетлінними цінності: віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в очищувальну силу краси.Піснями оспівують красу,любов,навіть істоію.Що ж як не пісня розвеселить у сумний час?Увесь вік людину супроводять пісні – „від колиски до могили"."Без музики,життя було б помилкою".Це і справді так.І у життя сучасної людини музика грає дуже важливу роль.Ми слухаємо свою улюблену музику,ходимо на концерти,плачемо або сміємося,коли у динаміках лунає голос улюбленого виконавця. 

   Мої роздуми над твором В. Дрозда "Кінь Шептало":

   Твір В. Дрозда "Кінь Шептало" напрочуд глибокий та філософічний. Розповідь ведеться про коня Шептала, який і є головним персонажем твору. Він працює разом з конюхом. Проте кінь відчуває, що він не на своєму місці. Шептало здається, що він особливий, щось відрізняє його від інших коней. Образившись на конюха через побиття батогом та важку працю, Шептало тікає.
   Погулявши кілька днів на волі, він вирішує повернутись. Мені здається, що кінь Шептало - це алегоричний образ, який вказує на людей, що знаходяться не на своєму місці та не можуть реалізувати себе професійно. Образ коня викликає в мене співчуття та жаль. Твір В. Дрозда "Кінь Шептало" я б рекомендувала для прочитання усім моїм одноліткам.