Какова основная мысль слово о полку игореве

Тема твору: Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р.  історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутне
Ідея твору:  Заклик до єднання, любові до рідної землi
Центральні образи: Руська земля, Ігор, Святослав, Ярославна, Всеволод, автор та ін.
Характерні риси «Слово о полку Iгоревiм…» : проводиться тема захисту рідної землі від народу-агресора;
історичне тло створюється у протистоянні ворогу;
- у центрі боротьби стоїть держава;
- епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність;
- герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято;
- з повагою мовиться про родоначальників;

Главный герой произведения Эней - сын обычного человека и богини. Он плывет по морю к новым берегам, чтобы построить там новый город. Но боги послали на его корабль всевозможные водные стихии. Ему на приходит владыка морей Нептун и его. В итоге корабль оказывается у неизвестных берегов.

Эти неизвестные берега оказываются Африкой, тут правит Дидона. Ее изгнали из родного города, и она тут строит новый город Карфаген. Все дворцы расписаны картинами с битв Трои. Дидона принимает гостей и со вниманием слушает рассказы Энея.

Троя не сдавалась своим завоевателям. Ее никто не смог покорить. И вот греки решили захватить ее с обмана, они построили огромного коня, внутри него спрятали своих самых лучших и сильных воинов. Сами сделали вид что, отступили, жители Трои радуются и пируют.

Коня, которого греки оставили в дары богам забирают себе и ввозят его в крепость. Под покровом ночи, когда вся стража спит, из коня выбираются воины и нападают на спящих жителей Трои. Со всех сторон выступают воины и нападают на жителей Трои. Город пал, Энею сниться мать и говорит ему бежать из города. Он отца и брата и плывет к неизвестным берегам.

Теперь скитаясь по миру, Эней никак не может найти себе место под Солнцем. В одной стране их не приняли, в другой стране бушует страшная чума. В итоге, подплывают к другим берегам, а там нет пищи. Боги предрекают голод и смерть. В ходе этих долгих скитаний отец Энея умирает. Эней и Дидона как никто поняли друг друга и полюбили.

Но вскоре к Энею во сне приходит Меркурий и зовет его строить Рим, плыть ему нужно в Италию. Дидона просит любимого остаться, она ему объясняет, что вскоре между Римом и Карфагеном будет война. Что ее и его потомки будут воевать. Но Эней ее не слушает и уплывает с города. Дидона не выдержала расставания, и покончила жизнь самоубийством.

Его люди не хотели плыть, сожгли много кораблей, на тех, что уцелели Эней, доплыл до Италии. Вскоре чтобы узнать будущее он спускается на реку смерти, там встречает своего отца и видит мертвую возлюбленную. Он объясняет ей, что не хотел уезжать. Но она непреклонна, молчит и не слушает его.

После скитаний Эней остановился в Лации, попросил руку и сердце дочери повелителя этой страны. Состоялась свадьба, но бывший жених Латии нападает на город, повелитель покидает свой трон. Начинается война. Эней уходит за подкреплением, его мать спускается на землю, просит сковать ему доспехи, на которых история Рима изображена.

Идет страшная кровопролитная война, которой ни конца, ни края не видно. Боги сами не рады, что разожгли эту войну. Эней и Турн решились на поединок, чтобы закончить эту войну кто победит в поединке тот и выиграл, но началась опять кровопролитная битва и поединок не состоялся.

В ходе долгой битвы Эней находит Турна. Они сражаются, побеждает Эней. Турн просит пощады, Эней соглашается, но видит на враге, одежды своего воина и убивает Турна.

Источник: Краткое содержание Вергилий Энеида за 2 минуты пересказ сюжета

Объяснение:

Извините что так много

Фантастика та пригодницькі романи — улюблені твори будь-якого підлітка. Мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо або у Діка Сенда з "П'ятнадцятирічного капітана" Жуля Верна... Хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод Шерлока Холмса з оповідань Артура Конан Дойля, але розумієш недосяжність своїх бажань...

Та коли береш до рук книгу Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки", розумієш, що і ти частенько разом зі своїми друзями опиняєшся у подібних ситуаціях веселих пригод. Незвичайні події, які відбуваються з головними героями — Явою і Павлушею, захоплюють, переносять читача до Васюківки аж у "метро" — до станції "Клуня" — станції "Крива груша", де борсається нещасна свиня Манюня. Без сліз і сміху читати "Тореадори з Васюківки" неможливо!

Здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років!

Павлуша і Ява ("насправді його Іваном звати") — "найкращі друзяки і напарники". Гострий на язик дід Салимон каже про них: "Одно... Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні".

Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них "слава... гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня".

Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні "штуки — викаблуки". За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити "пугутькало" в клубі під час лекції на тему "Виховання дітей у сім'ї", влаштувати бій биків з головною "героїнею" коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки...

За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров'ям і життям, коли почули з глибини колодязя "плаксиве щеняче скімління".

Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: " в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь", — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив'язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.

Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви — кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! Книга

Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява — найкращими моїми друзями.