Заповніть у робочому зошиті таблицю матеріалом із тексту глави 11 "щедрий вечір добрий вечір" виписавши слова що знижену характеристику героїв гордій кулаківський та данило міщенко. 45 мне надо

Зображення мужніх героїв-захисників рідної землі в історичних піснях план 1. пісня душа народу. 2. історична пісня про україну та її лицарів. 2.1. «зажурилась україна». 2.2. козак сірко закликає до боротьби. 2.3. уславлення полководського таланту б. хмельницького. 2.4. легендарний морозенко – символ мужності й героїзму. 2.5. максим залізняк і устим кармелюк борці проти соціально та національного гніту. 3. слава про героїв житиме вічно. наш народ дуже співочий. позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії. важка доля простого народу закарбувалась у пісні «зажурилась україна». у той час татарські набіги спустошували села. тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. і серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «бери шаблю гостру, довгу та йди воювати». так народжувалися герої-козаки запорозької січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. мужність івана сірка оспівана в історичній народній пісні «та ой як крикнув же козак сірко». в народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів. ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман богдан хмельницький. пісня «ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під жовтими . ще було багато перемог на рахунку хмельницького, та ця битва стала першою цілковитою перемогою над польською шляхтою. пісня «ой морозе, морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. та сили були нерівні: «не вернувся морозенко, голова завзята». його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу. славу славних запорожців продовжили і повстанці. у пісні «максим козак залізняк» оспіваний переможний похід на жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». значне перебільшення можливостей ів тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю. не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва устим кармалюк. не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «як про їх муку, сам гірко заплачу». тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «а так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». у нагороду за його мужність народними піснями «кармалюка в світі споминають» до сьогодні. в історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле україни, сподівання наших предків. наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. а допоки лунатиме народна пісня, історична слава україни житиме вічно.

Літературна спадщина володимира винниченка є увагу гостротою морально-етичної проблематики, майстерним розкриттям психрлогії людини. свідченням, цьому є дитяче оповідання «федько-халамидник». воно назване за іменем головного героя твору - федька - хлопчика з робітничого передмістя. за непосидючу вдачу, схильність до витівок хлопчика прозвали на вулиці «халамидником», тобто бешкетником, розбишакою. в основі твору лежить конфлікт, який трапився в дитячому середовищі: через непорядну поведінку одного хлопчика помер інший, але подібна ситуація могла б статися й серед дорослих. на «дитячому» матеріалі письменник порушує далеко не дитячі проблеми вірності в дружбі й товаришуванні, порядності. ці проблеми автор розкриває через два центральні образи оповідання - федька й толі, через майстерний аналіз їхньої психології та вчинків. федько й толя в оповіданні протиставлені. федько, на перший погляд, безтурботний, розбишакуватий хлопчина, який прагне бути першим у дитячому колективі, часто здійснює ризиковані вчинки, які шокують дорослих. наприклад, перехід через річку по крижинах навесні. але у цього «халамидника» добре серце, він прекрасний товариш, завжди подасть руку іншому. ці риси вдачі федька письменник розкриває через його вчинки, зокрема поведінку у винятковій ситуації, коли панське дитя толя також опинився на крижинах, копіюючи федька, і провалився під лід. у цій ситуації навіть дорослі розгубилися, а федько порятував толю. федько надзвичайно порядна людина, батько навчає його бути чесним, ніколи не обманювати. лише один раз федько обманув, бажаючи вигородити толика, - він узяв його вину на себе. це дорого обійшлося хлопчикові: крім того, що він простудився, рятуючи панича, батьки жорстоко побили його. моральна травма ускладнила й без того тяжкий стан хлопчика, і він помер. образ толика - панської дитини, яку оберігали від будь-яких труднощів, протиставлений образу федька. це протиставлення виявляється і в портретних характеристиках, а особливо через повег дінку в критичній ситуації. толя сам напросився на крижини, бо його мучила заздрість до федька, але зізнатися в цьому своїм батькам він побоявся. толя сприймає благородний вчинок федька як належне, його не мучить сумління, що він обманув, звалив свою провину на товариша. коли федько помер, толик навіть не прийшов попрощатися з ним, лише байдуже спостерігав з вікна за похоронною процесією. засобом характеристики цього героя є й фінальний епізод: толя приходить до матері федька забрати чижика, хоча федько виграв суперечку і цей чижик уже йому не належав. за виразних деталей автор дає зрозуміти нам, яка людина виросте з цього толика. неоднозначно зображені батьки федька-халамидника: їх поведінка стосовно сина видається жорстокою, але вона психологічно вмотивована. батьки федька знаходяться в повній залежності від толикових, бо знімають у них квартиру і в будь-який момент можуть опинитися на вулиці. цим і зумовлене таке строге покарання сина за те, що він образив хазяйську дитину. надзвичайно прикро, що толя, якого врятував ціною власного життя федько, навіть не робить ніяких висновків, більше того, він аніскільки не засмучений тим, що сталося. виходить, що благородний учинок «халамидника», який призвів до страшної трагедії, був непотрібний, бо зрозуміло, що такі, як толик, не змінюються.