Аналіз вірша "Яка краса:відродження країни" Олександра Олеся (за схемою)
1. Жанр: лірична поезія
2. Вид лірики: громадянська лірика
3. Тема: зображення краси героїчної боротьби за єдність та волю, що надихає сучасний люд на нові подвиги.
Ідея: возвеличення національного відродження.
4. Віршовий розмір: шестистопний ямб із пірихієм.
5. Художні тропи.
Епітети: святі руїни, міць шалена, невільна сторона р голубий, вільний льот, ранок золотий, в сонячних обіймах, хвилі сніжно-білі, ясних країн, дивний відблиск.
Метафори: міць шалена все живе схопила, пройняла; гімн побід співа невільна сторона; очі всесвіту до себе прикує.
Порівняння: міць шалена як буря; нагло хвилями, як крилами, заб’є. Оклики: Яка краса: відродження країни!; Чайки, чайки!
Ритирочні питання: З яких ясних країн чайки ці налетіли, / Що вміють ніжно так і плакать, і жаліть?
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1.визначте художній прийом, який використовує о.генрі в своїх новелах а антитеза в гіпербола б парадокс г літота 2. розбійник з новели р. акутагави мав вибратися з пекла за а кам’яних сходів в спин грішників б сріблястої павутинки г крил, які виросли за його спиною 3. для чого джорджа помістили в інтернат для розумово відсталих дітей? а шукали серед таких людей унікальних і талановитих б бажали ізолювати людей, які не склали іспити в збирались ретельно підготувати дітей до складання іспитів г збирались ніколи не напружувати мізки з проблем проведення іспитів
Милосердя, чуйність, доброта завжди були притаманні нашим співвітчизникам. Цілком закономірним і природним вважалося до нещасному, знедоленому, захистити скривдженого, немічного і старого, дати притулок бездомному, поділитися останнім шматком хліба з голодним. Чуйність і доброта просто необхідні в житті людей, причому не тільки тим, хто потребує до а й тим, хто надає цю до Адже навіть звичайне добре слово, промовлене вчасно, може дуже до людині.
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.