Відповідь:
1А, 2А, 3В, 4А, 5В, 6А, 7А, 8Б, 9А, 10 кульмінація твору - хвороба, а потім самогубство Фрідріха, 11 мова йде про дітей,
1.У голодні роки прадідусь Софійки Павло мусив продати А корівку
2. У кого Гордій Кулаківський видурив маєтності кількох родів? А Міщенка
3. Хто порадив Софійці перебиратися "потрохи вперед, від покоління до покоління, ... коли здaтнa будеш відвернути невідворотне"? В сліпий старець
4. "Прийшов із боїв і не схотів повертaтись. Зaховaлa його в цей льох… Ось, більше, як тридцять літ…" просидів у льоху А Василь Кулаківський
5. Ким себе побачила в майбутньому Софійка? В письменницею
6. Виберіть особливість, якою новела відрізняється від оповідання А несподівана розв’язка
7. Що (або кого) було зображено на фотокартці, яку німець Фрідріх щоразу показував дітям? А двох дівчаток у білих сукенках
8. Як ставилися наші люди до полонених німців? -Б місто не сердилося на німців, вдови жаліли їх
9. Що стало символом пам’яті про полоненого німця після його смерті? А квітка нагідки
10. Укажіть кульмінаційний момент у новелі «Гер переможений».
11. Про кого сказано: «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали грядку»?
12. Укажіть прізвище таких героїв: Данило, Михайло. (вибачте, не знаю в якому творі)
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Якою постає україна в "заповіті"? доведіть що картини рідного краю у вірші поет малює з величезною любов'ю
Упродовж багатьох століть люди намагалися відобразити природу на художньому полотні, фотографіях, у художніх творах. Багато видатних художників, музикантів, письменників, поетів написали безліч творів, в яких описували природу, закликаючи любити її, берегти, захищати від винищення.
Серед українських поетів найближчі мені М. Рильський, В. Сосюра, П. Тичина. Кожен з них по-своєму бачив і тонко відчував велич і красу рідного краю.
Читаючи поезії П. Тичини про природу, одразу відчуваєш, з якою любов'ю і теплотою вони написані.
Так у вірші "Де тополя росте" зображена прекрасна пора року — літо. На фоні голубого неба розкинулось безмежне житнє поле. Легенький вітерець поколихує золоте море хлібів. Здається, нахилиш колоски, притулиш їх до шоки і одразу відчуєш, як вони з кожною хвилиною наливаються, стають ще повнішими, ще тугішими. Від них так і віє здоровою, трудовою силою. Щоб передати слова подяки хліборобам, автор використовує уособлення "шумить жито, співа, заохочує жить, жито шепче мені".
Відчути гармонію у природі може тільки людина з чистою, ніжною, сповненою любові душею. Любов і повага до рідного краю, його краси поєднуються в душі люди ни і утворюють одне ціле — гармонію людини і природи. Саме про таке єднання йдеться у вірші П. Тичини "Гаї шумлять". Тут прекрасно виражені настрій автора, його почуття. Він слухає шум гаїв, милується хмарками, які біжать по блакитному небу, і душа поета підноситься до хмарок. Автор запитує: "Чого душі моїй так весело?" Відповідь однозначна. Він живе природою, тонко відчуває зміни в ній. Ось по мальовничому небу пливуть хмарки; нива хвилюється під вітром. Вона нагадує море, по якому біжать невеликі хвильки. Далі відчувається шум гаїв, тихий шепіт трав, слабкий подих вітру. Серце поета переповнене радістю, і він "когось все жде, співаючи..."