Твердысть характеру втылення в скульптуры

Джип — звичайний хлопчик, тому що:

 Побачивши незвичайну вітрину, взяв батька за палець і потяг до неї.

 У нього очі розбіглися, побачивши таку кількість чарівних речей.

 У звичайній крамниці він відразу поспішав до прилавку.

 Джип був дуже схвильований; дивлячись на чари, щиро захоплювався.

 Радіє олов’яним солдатикам, грається ними.

Джип – вихований хлопчик. Він довірливо і чемно звертався до продавця. А побачивши таку кількість іграшок був стриманим і не набридав благанням купити щось.

«Хлопчик говорив дуже мало, але очі його були промовисті. Багатозначними були і його руки, що тримали біля грудей покупки. Джип стояв невимовно схвильований».

Повернувшись додому, Джип не перестає вірити в дива, і тішиться отриманим подарункам.

«Він не був наляканий, не був розгублений; його просто страшенно тішило те, як минув день …»

Краса внутрішнього світу Джипа безмежна. Він не лише сам вірить у дива, а й може дарувати їх іншим.  Саме Джип є головним героєм, адже завдяки йому: крамниця перестала бути міражем, і батько побачив чари, в які давно перестав вірити.

Объяснение:

Объяснение:

ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ ЧУПАПИМУНЯНЮ