Рядки «Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули, що діялось в Україні…» присвячені…

1857, 15 травня — у самборі на львівщині в родині дрібного урядовця народився андрій якович чайковський.

1850-і-1860-і рр. — після смерті батька переїхав у с. гординя (біля самбора), мешкав у бабусі. початкову освіту здобув під наглядом учителя церковної школи с. гордині теодора присташа

1869–1877 – навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря».

1873–1877 – був членом підпільного товариства «Студентська громада».

1877 — вступив на філософський факультет Львівського університету, через нестатки залишив його і пішов до війська.

1878 — продовжив навчання на юридичному факультеті Львівського університету, очолив студентську організацію “Дружній лихвар”.

1880 — навчався в університеті і підробляв у “Просвіті”.

1882 — Чайковського мобілізували в австрійську армію для придушення герцеговинсько-боснійського визвольного руху. Переїхав у м. Бережани на Тернопільщині, де працював адвокатом.

1884 — склав іспит і став адвокатом-оборонцем у карних справах.

1885 — початок плідної літературної праці; вихід у світ перших літературних творів “Вуйко”, “Образ гонору”, “Олюнька”.

1886 — поява творів “В чужім гнізді”, “Моя перша любов”, “Бразильський гаразд”, “Не піддавайся біді”.

1887 — поява творів “Курателя”, “Рекрут

1890 — у Бережанах відкрив приватну адвокатську канцелярію.

1892 — у газеті “Діло” надруковано “Спомини з-перед десяти літ”.

1895, 16 лютого — познайомився з Осипом Маковеєм.

1895, 26 березня — Іван Франко в листі привітав Андрія Чайковського з “літературним успіхом на писательськім полі”.

1896 — невідомий священик під криптонімом Ю. Д. звинуватив Чайковського, що він у своїх творах “Олюнька”, “В чужім гнізді” очорнив українське духовенство, на що письменник відповів словами ранньохристиянського богослова і філософа Блаженного Августина: “Коли правда є скандалом, то нехай буде скандал”. 1902 — вихід у світ автобіографічної повісті “Своїми силами”.

1906 — став членом антиалкогольного товариства “Відродження”, пропагував тверезий іб життя.

1907 — український письменник Михайло Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського написав: “…я поклонник Вашої музи”.

1907 — вийшла повість “За сестрою”.

1914 — повернувся до Самбора, де цього ж року з намови москвофілів його заарештували і посадили до в’язниці.

1914 — звільнений з ув’язнення, отримав роботу адвоката.

1918, 1 листопада — 1919, 13 травня — працював самбірським повітовим комісаром (старостою) ЗУНР.

1919, травень — з сім’єю переїхав на постійне місце проживання в Коломию.

1920 — українська громада в м. Коломиї надала письменнику помешкання в Народному домі.

з 1924 — голова Товариства письменників і журналістів у Львові.

1927, жовтень — листувався з професором Іваном Огієнком.

1928, 21 грудня — у Львові Товариство письменників і журналістів вшанувало 40-ліття громадської праці і літературної діяльності Андрія Чайковського.

1929, 2 березня — урочистий вечір з нагоди 40-річчя літературної діяльності Андрія Чайковського в Коломиї.

1929 — у Коломиї видано виступ Дмитра Николишина “Андрій Чайковський. Ювилейний реферат”.

1930 — видав книгу спогадів з часів боротьби за українську державність “Чорні рядки”.

1934, 19 січня — у м. Львові Андрієві Чайковському зроблено операцію.

1934, 17 вересня — родина Чайковських відсвяткувала золоте весілля Андрія та Наталії.

1935, 2 червня — після тривалої хвороби на 78 році життя в Коломиї помер Андрій Чайковський.

Епітет - Художнє означення, за до якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта.

Порівняння - В основі — підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим.

Метафора - Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння.

Метонімія - Вказівка на окреме явище, за яким передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними.

Алегорія - Перенесення значень одного кола явищ на інше, наприклад відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання.

Символ - Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом.

Оксиморон - Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення .

Іронія - Прихована насмішка.

Гіпербола -ПеребільшенняПеребільшення.

Літота - Надмірне неприховане применшення.

Риторичні фігури - Особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді.

Рефрени - Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості.Тавтологія – повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова.

Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок.

Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення.

Інверсія - Зворот поетичної мови з незвичайним порядком слів.

Антитеза - Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів .

Паралелізм - Паралельне зображення чимось подібних предметів.

Алітерація - Повторення приголосних звуків.