Твір "мої враження від слова про похід ігорів" зарание )

Знамените “Слово о полку Ігоревім” автор присвятив походу проти половців, вчиненого в тисячу сто вісімдесят п’ятому році. Оповідання глибоко зв’язується з культурою народу, мовою і звичаями. У свою чергу автор намагається здійснити передачу своєї оцінки становища на землі Руській як оцінки всього народу. Я вважаю, що у автора, який до цих пір, до слова, достеменно невідомий, незалежна позиція патріота своєї держави. Твір присвячено всьому руському народу, землі та природі.Автор звертається із закликом до князів, щоб ті захищали землю Руську, звертається до всіх, щоб об’єдналися, адже зовнішня небезпека близька як ніколи. Крім цього є заклик до захисту непомірної праці народу на Русі. При читанні “Слова о полку Ігоревім” відчувається, як автор переживає за свою Батьківщину. Він відчуває, мислить і живе Руссю. Інша давньоруська література не схожа на “Слово о полку Ігоревім”. В один час подейкували.

Объяснение:

Синтаксичний розбір складносурядного речення

1.  Зазначити, що речення складне, сполучникове, складносурядне.

2.  Дати характеристику речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне) та інтонацією (окличне чи неокличне).

3.  Визначити всі члени речення.

4.  Визначити кількість сурядних частин, що входять до аналізованого речення.

5.  Визначити смислові відношення між сурядними частинами (єднальні, протиставні, зіставні чи розділові) і відповідний тип сурядних сполучників, що їх зв’язують.

6.  Пояснити розділові знаки між частинами речення.

7.  Побудувати схему складносурядного речення.

Зразок усного розбору

Віки Летять, а В Неозорнім Морі Єдине Сонце Для землі Горить (П. Филипович).

Речення складне, сполучникове, складносурядне, розповідне, неокличне. Складається з двох частин: перша - Віки летять; друга – В неозорнім морі єдине сонце на землі горить. Перша і друга частина за змістом зіставлені і поєднані зіставно-протиставним сполучником А. Між частинами складносурядного речення ставиться кома.

Зразок письмового розбору

Речення скл., складносур., розпов., неокл., 2 частини, з’єдн. зіст.-протист. спол. а. На письмі між частинами – кома.

[ ], а [ ].

А а

Синтаксичний розбір складнопідрядного речення

1.  Зазначити, що речення складне, сполучникове, складнопідрядне.

2.  Дати характеристику речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне) та інтонацією (окличне чи неокличне).

3.  Визначити всі члени речення.

4.  Назвати головну і підрядну частини, поставити питання від головної до підрядної.

5.  Визначити характер залежності підрядної частини від головної.

6.  Назвати засоби поєднання підрядної частини з головною (сполучники чи сполучні слова).

7.  Пояснити розділові знаки між частинами складнопідрядного речення.

8.  Побудувати схему речення.

Зразок усного розбору

Як тільки Харитя Увійшла Межи жита, Гарний Краєвид Зник (М. Коцюбинський).

Речення складне, сполучникове, складнопідрядне; розповідне, неокличне. Головна частина – Гарний краєвид зник, підрядна – Як тільки Харитя увійшла межи жита. Підрядна частина відповідає на питання З якого часу? й залежить від головної частини в цілому. Підрядна частина часу в реченні стоїть перед головною частиною й поєднується з нею складеним сполучником Як тільки. Між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення ставимо кому.

Зразок письмового розбору

Речення скл., спол., складнопідр.; розпов., неокл. Гол. ч. – Гарний краєвид зник. Підр. ч. – Як тільки Харитя увійшла межи жита; з якого часу?; залеж. від гол. ч. в цілому, стоїть перед гол. ч., поєдн. сполучн. Як тільки; між гол. і підр. ч. - кома.

Автор невідомий

Назва «Чи не той то хміль»:

Жанр: історична пісня.

Рік написання/видання приблизно 1649

Літературний рід: ліро-епочний твір

Тема оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.

Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.

Композиція Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».

Художні засоби Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Епітети: «Золота Вода», «хороша врода». Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи». Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?». Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар: За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду татарськую За собой веду. У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.