Нужно правильно поставить знаки препинания Міжрічинський ландшафтний парк За сто кілометрів від Києва між Дніпром і Десною розкинувся Міжрічинський ландшафтний парк один з найбільших в Україні. Важко повірити але колись на цих землях вирувало життя. Та через будівництво військових об’єктів а потім водосховища люди покинули цей край. Сьогодні Міжрічинський парк це величезна територія соснових лісів піщаних дюн унікальних непрохідних боліт заплавних лук вікових дубів вересових пустищ ковилового степу заростів оленячого й ісландського лишайників. Тут ростуть різні рослини сон півники болотяні та червонокнижні півники сибірські ряст. А ще орхідеї журавлина брусниця калган і чебрець. Фауна парку козулі кабани лосі вовки лисиці олені рисі зайці бобри куниці вражає своїм багатством. Також тут можна по гати за сірими журавлями тетеруками й орланами. Щоправда не всіх мешканців легко побачити бо зазвичай тварини ховаються від людей. На території парку облаштовано чотири марковані екостежки якими можна мандрувати самостійно адже до всіх маршрутів доступ вільний. Окрім того на території парку проходять тематичні екскурсії спортивні змагання водні походи волонтерські заходи а також організовуються тренінги що навчають основ виживання в дикій природі.

пізнавальна: до учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору, поняття про композицію, ліричні відступи; акцентувати увагу на особливостях аналізу образів поеми;розвиваюча: розвивати навички аналізу ліро-епічних творів, висловлення власних думок з приводу прочитаного, проведення аналогій із сучасністю; активізувати пізнавальну активність учнів, уяву, увагу; розвивати творчі здібності школярів;виховна: виховувати мужність, стійкість, почуття патріотизму, честі та обов'язку.

Учні повинні знати: поняття поетичного новаторства Андрія Малишка; розкривати тему й основну думку твору, знаходити в тексті рядки на підтвердження хоробрості воїнів, ставлення людей до воїна-розвідника; обгрунтовувати особливості композиції поеми (обрамлення), її елементів; характеризувати роль ліричних відступів у тексті твору.

Учні повинні вміти: аналізувати поему «Прометей», пояснювати символізм образу Прометея (символ мужності, нескореності, любові до людей; характеризувати образ головного героя поеми.

Обладнання: портрет письменника на дошці, збірки його творів, ілюстрація до поеми «Прометей», аудіозаписи, опорний конспект (для кожного учня), підручник з української літератури для 8 класу, комп'ютерні презентації, проектор, проекційна дошка, костюми для інсценування.

Нещодавно на уроках української літератури ми вивчали поетичну спадщину Андрія Малишка. «Пісня про рушник», «Вчителька», «Стежина» дуже знайомі кожному з нас. Раніше, багато хто з нас вважав слова віршів, покладені на музику, народними. 

   У чому ж проявляється народність цих поетичних рядків. Автор неодноразово використовує анафору, повторюючи рядки віршів. Цей прийом допомагає відчути присутність приспіву, надати ще більшої виразності певним поетичним рядкам. Римованість дозволяє легко запам'ятати не тільки вірш, а і його мелодійне звучання. Порівняння та синоніми роблять слова проникливими та душевними:

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, 

І засмучені очі хороші твої.

   Звісно, не тільки побудова та художні засоби ці пісні. Поезія Малишка дуже змістовна, як віковічна українська народна пісня. Вона про «вічні» та «широкомасштабні» теми: про рідну матір, материнську любов, порадницю в житті школяра - вчительку, отчий поріг, щирі почуття, життєві обереги. Саме в піснях, які співає народ, закладена невмирущість поезії автора. 

Нажми, чтобы рассказать другим, насколько ответ полезен

Объяснение:

На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність.

         Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності.

             Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.