Що таке історічна пам'ять чи потрібна вона сучасній людині

«Доки будемо жити в громадськім порядку — доти ніяка ворожа сила не переможе нас». Ці слова сказав головний герой повісті Івана Франка «Захар Беркут». Він давно переконався, що людина сама, без громади, слабка і безпорадна. Нічого людина сама не вдіє. Тому ці слова звучать заповітом нащадкам.

Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни — це священний обов'язок кожного громадянина.

В образі Захара втілені мудрість, мрії і прагнення цілого народу. Думаю, цією повістю І. Франко хотів сказати, що загарбник, який би численний він не був, буде знищений. Автор закликає свій народ до єдності й утверджує думку: народ непереможний доти, доки він згуртований. Ця повість учить любити свій народ, свою країну, яка зазнала стільки незгод у минулому, вірно їй служити, цінувати єдність і згуртованість.

Я вважаю що, автор вчить нас бути гідними нащадками славного патріота і волелюбця Захара Беркута.

Объяснение:

На мою думку, звертаючісь да лихослів‘я та лайки людина намагається описати внутрішні емоції та переживання. Але ж в дитинстві мати й батько ніколи не вчили нас цим словам. Тому що, за собою вони несуть бруд, та робить ваше мовлення більш грубим й неприємним

По-перше, лихослів‘я є частиною побутового життя украінського народу.Деякі люди вважають лайку за хворобу або паразита, забуваючі іі походження. Ще наші дідусі вміли додати перцю до свого мовлення. Тому неможливо уявити наш народ без нецензурної лексики.

По-друге, поширення нецензурної лексики може впливати як на доросле так і на молодше покоління. Лаючісь, ми робимо наше мовлення більш грубим та непривабливим. Небезпечним є поширення бруда у своій мові, велика кількість грубих слів не личить людини, та зробить іі менш привабливою для оточуючих.

Прикладом може слугувати твір «кайдашева сім‘я», Івана Нечуй-Левицького, у якому головні герої перебуваючі у постійних сварках звертаються до грубих вимов або ж лихослів‘я.

Не можу не згадати свого друга Петра, котрий перейшовши в іншу школу не знайшов порозуміння і підтримки однокласників, пізніше він дізнався, що із за великого вмісту нецензурного лексикону однокласники не хотіли з ним спілкуватись. Врешті-решт він зрозумів свою помилку й звільнився від неї

Отже, лихослів‘я та лайка є частиной нашого буття, але варто вміти його стримувати, щоб оточуючім було приємно з вами спілкуватись.

Чувак, написала на коленке так что проверяй на ошибки