Тема громадянської війни у творах яновського, хвильового, косинки.

Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка —  відтворили жахливі сторінки історії України.   Юрій Яновський і його роман "Вершники" (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового "Мати" (війна перекручує долі родини, брати — "найлютіші вороги", мати "розривається між ними"). 3. Новела М. Хвильового "Я (Романтика)" (потворна сутність комуни; насичений темними, тривожними фарбами розстріл мирних людей; вбивство "главковерхом чорного трибуналу" своєї матері). 4. Роман Григорія Косинки "На золотих богів" (громадянська війна в Україні; села перетворюються на попіл; люди все втрачають, гинуть; божевілля матері, що втратила сина). III. Особливості композиційного прийому (відтворення через опис природи атмосфери, в якій відбуваються події). IV. Велика трагедія роду, матері, України (війна, голод, смерть, репресії). V. Головна ідея творчості видатних письменників (громадянська війна — величезне лихо України; застереження будь-якої війни, а надто братовбивчої).

ответ: Тема “Щука”: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів ) над Щукою, яка здійснювала різноманітну шкоду в ставку його жителям і отримала вирок шповернутися знову в річку.

Ідея “Щука”: засудження дій судочинства, їхня легковажніст , безглуздість , а через образ Лисиці – підступності, хитрості, хабарництва. Основна думка: «Як не мудрують, а правди ніде Кінців не можна поховати …».

Мораль “Щука”: Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену ​​особу ( Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство.

Герої байки “Щука”: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.

Жанр : казка

Основна думка: "Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать...". Судді зобов'язані діяти відповідно до законодавства, а непідтриму­вати зацікавлену особу (Лисицю).

Художні засоби: алегорія (Щука, Лисиця, судді Осли, два Цапа)

Пестливі слова: мокренькі, стареньких, частенько, темненько.

Объяснение: надіюсь що змогла тобі до АБРАЩАЙСЯ♡ ^-^ ♡

Головний герой повісті «Вогник далеко в степу» ― Павло. Він був сиротою, з повагою ставився до старших, був відданий своїм друзям і закоханий у дівчину. Так сталося, що його мати померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батька забрали на війну, з якої він так і не повернувся. Жив він з тіткою шість років у половині хати, бо більшу половину одірвало бомбою. За час оповіді читач гає як Павло перетворюється з маленького хлопчика на дорослу людину. Тітка Ялосовета дуже позитивний персонаж, вона хоч і не була матір’ю Павла, але ставилася до нього, як до рідного сина. Коли Павла не взяли до училища через недостатній вік для вступу, то вона сама привела його до директора і так розхвалила: «Він слухняненький, роботящий, не дивіться, що такий ото малий. Він підросте. І вчиться ловко…», що директор прийняв його під свою відповідальність. Павло дружив і навчався разом із трьома Василями ― Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Василь Силка любив географію і розповідав про кожну країну так, наче він там був: «…Так жовто, як у Штокаловому садку од абрикос. Банани, апельсини, ананаси…» Василь Кібкало був із трохи заможнішої родини і мав і взуття, і сумку, і сніданок йому з собою давали з дому. Василь Обора ― це мовчазний і кремезний хлопчина, якому завжди хотіло їсти. Усі хлопці товаришували з дитинства, разом ходили до училища і назад по 18 кілометрів пішки й переживали разом труднощі навчання, далекої дороги і першого кохання. Маня — дівчина, з якою дружив Павло і в яку був щиро закоханий. Зі слів самого Павла один вечір, коли він дізнався, про її симпатію повністю змінив його, зробив дорослішим. Майстр Федор Демидович — людина, закохана у свою справу, чудовий учитель, у нього кожен інструмент «сяє, як сонечко». Він вчить хлопців сумлінно працювати, пишатися своєю професією. Поряд із позитивними героями в повісті Гр. Тютюнника «Вогник далеко в степу» зображені і негативні персонажі. Передусім це водій Фріц, через якого Павло отримав сильну травму. Про підступність та жорстокість цього персонажа дізнаємося одразу ж, після першої згадки про нього у творі, коли хлопці вчепилися за його машину, щоб під’їхати до училища, а він їх прогнав. У його душі не заворушилося співчуття доПавла, навіть коли він йшов один рано вранці у страшну заме