Скласти поради дітям які недоробили багато справ

Спочатку дороби всы справи, а потім йди гуляй.Не відкладай на потім, зроби зараз.

Докія з твору "Каторжна": 

"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"

"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."

 Докія з твору "Земля": 

"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."

"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."

ответ:

тема кохання завжди була провідною в літературі, у тому числі в українській. так, наприклад, у драмі-феєрії лесі українки "лісова пісня" перед лукашем постає проблема вибору між справжнім коханням і його неповноцінним замінником, поезією та прозою буття, а саме, між вправною господинею, моторною дівчиною, доброю робітницею килиною та загадковою, казковою мавкою. лукашеві складно прийняти рішення, бо він покохав уперше, це почуття йому не знайоме, і він не в змозі його усвідомити: "я не любився ні з ким ще зроду. я того й не знав, що любощі такі солодкі! " проте згодом, під тиском матері, лукаш схиляється до шлюбу з килиною, зраджуючи своєму серцю, за що його й буде покарано. у третій дії драми-феєрії лукаш свариться з дружиною,бо усвідомлює все те, чого не розумів раніше: "я, жінко, бачу те, що ти не тепер я мудрий став". мавка ж постає перед нами зразком ідеального справжнього кохання. для неї не має значення ані її походження, ані сварлива мати лукаша, ані весільні церемонії. головне для неї — її невмируще кохання: "я жива! я вічно буду жити! я в серці маю те, що не вмирає! " вона йде з коханням до кінця, і навіть після фізичної смерті її почуття живуть.