Твір на тему" що робить людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність"за оповіданням "федько-халамидник"

У наш час, час науково-технічного прогресу, люди продовжують замислюватись над питанням: що робить людину людиною – звання, ім’я, чин, достаток чи щось інше? Я думаю, що не треба дивитися на те, як високо піднялася у суспільстві людина, на її посаду, звання, походження. Треба звертати увагу на саму людину, її душу. Багатство ще не означає, що людина, якій воно належить, добра та порядна, частіше буває навпаки. Тож під лахміттям убогого можна знайти людяність і добро, а під дорогим вбранням – черствість і нелюдськість.Мабуть, колись настане такий час, коли кожна людина буде цінною для суспільства. І воно надаватиме всім безмежні можливості, піклуватиметься про кожного. Можливо, тоді не буде ні бідних, ні багатих. Однак зараз це ще далеко не так. Ідеальної, „чесної бідності” я не бачу, бо бідність і злидні часто породжують різні злочини. І багаті люди бувають черствими і злими.Іноді людину сприймають тільки за якістю одягу: гарний одяг, отже, людина хороша. Якщо одяг поганий, значить людина бідна і нікчемна. Так вважає і багато хто з моїх однолітків. Та усім треба пам’ятати вислів Роберта Бернса:” Звання – лиш карб, людина – скарб”.

Відповідь:

Здоров будь, козаче Павло!  

Саме так хочеться до тебе звернутись. Не Павлусь, а саме Павло. Тому що за те страшне літо, яке все змінило у твоєму житті, ти з маленького хлопчика Павлуся  змушений  був стати  дорослим і сміливим  козаком Павлом. Я пишу тобі цього листа, щоб сказати, що ти дуже хоробрий, відважний і вірний. Саме твоя вірність і любов до рідного краю, родини, традицій і звичаїв  свого народу до тобі  вистояти в ці страшні дні.  Я вражена тим, що ти не побоявся один відправитися в Крим на пошуки  рідної сестри Ганусі. А ще ти розумний і хитрий. Адже це було дуже кмітливо зробити так, щоб самі татари шукали твою сестру. Думаю, що Ганусі  дуже поталанило мати такого брата як ти. І не лише їй. Коли ти віддавав старшому братові Петрові бублик з медом, який ще беріг запах маминих рук, рідної домівки, моє серце кровʼю обливалося.  Цей бублик – це все що залишилося тобі і братові на спомин про маму, яку так по звірячому вбили татари. І хоч твоя щирість, наївність, а то й впертість інколи слугували тобі погану службу, та все ж саме вони до привернути до себе серця багатьох людей. Адже, навіть жорстокий і підлий вчинок зрадника Карима,  привів тебе до людей, які до тобі у пошуках сестри.  А ще ця історія навчила тебе прощати. А це також потрібно вміти. Не даремно навіть сотник Не-доля, який мало тебе знав, сказав після твоєї втечі до Криму: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...». Сподіваюся, що так у твоєму житті і сталося.  

Пояснення:

Відповідь:

з помилками , трохи мало , але думка якась є ; знею можна працювати

Пояснення:

Що таке історична пам'ять і чи потрібна вона сучасній людині?

На мою думку історична пам'ть - це досвід від минулих поколінь , її історія(тут можна багато чого ще додати)

ЧИ потрібнен він сучасній людині? Я думаю що так .

Візьмемо до прикладу людський досвід , якщо ви будучи в віці від п'яти років обпечетися гарячою праскою , і ваш мозок не запам'ятає цього , ви будете обпікати руки кожного разу , і в сім років , і в десять . Це веде нас до того що минулий досвід має неабияке значення для майбутнього.

Ще можна навести історично-побутову подію . Можна сказати що книги це досвід який зібраний з мільйони людських житів.

Більше нічим не можу до