Чи можна родину кретчитів вважати щасливою?

Вони не мають грошей зате їх серця сповнені любові і поваги до людей. Їх родина щаслива, бо вони люблять і поважають один одного.

Цецилія, християнська свята католицької церкви, жила в першій половині III століття.

Народилася в Римській патриціанській родині; в ранній молодості таємно була звернена в християнство і дала обітницю невинності.

Батьки бажали видати її заміж за язичника Валерія, але вона звернула і його в християнство і схилила шанувати її обітницю. Близько 230 року Цецилія зазнала мученицьку смерть разом зі своїм нареченим і його братом, Тібурцієм. Легенда передає, що свята Цецилія була поміщена у вогненно-розпечену баню, але залишилася неушкодженою; тричі кат безуспішно намагався її обезголовити, і лише на третій день вона померла від ран.

Папа Пасхалій I в 821 році поклав її останки в склепі церкви святої Цецилії в Римі. Пам'ять 22 Листопада. Свята Цецилія неодноразово зображувалася великими майстрами: Рафаелем - в Болонській пінакотеці, Доменікіно, Карло Дольчі та іншими художниками. Свята Цецилія вважається покровителькою духовної музики.

Палестрина заснував у Римі ТОВАРИСТВО для розвитку духовної музики під назвою братства святої Цецилії. Папа Пій IX перетворив суспільство в Академію і заснував орден відзнаки для членів цієї академії, під назвою ордена святої Цецилії. В Італії досі діють кілька товариств духовної музики, під ім'ям союзів святої Цецилії

Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живопису. Шевченківські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню — Катерину.
Катерина — звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. її голову прикрашає червона стрічка з квітами.
Йде дорогою вродлива українка. Ступає повільно босими ногами. Нахилила голову, опустила очі. Руками взялася за край фартуха. Здається, щоб витерти сльозу. Шевченко майстерно намалював, як Катерина переживає своє горе. Дівчина зображена одразу після зустрічі з москалем, якого вона кохала, який її зрадив. Москаль також є на картині. Він їде верхи, поганяючи свого коня, і обертається, щоб подивитись на Катерину. Він позаду, і його обличчя погано видно. Але по обличчю дівчини стає зрозуміло, що вона покинута назавжди.
Якийсь чоловік у білому одязі сидить на дорозі, грається маленьке цуценятко, росте велике дерево, на задньому плані стоїть млин. Нічого не бачить Катерина. Опустивши руки і нахиливши голову, йде вона дорогою.