Твір на тему українські народні пісні - перлини усної народної творчості

Балади– улюблений вид фольклору й меносу в українців, їх ліричність з елементами епосу і героїки завоювали їм симпатії.
Народна балада  – лірична пісня сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, в якій йдеться про фантастичні або незвичайні події, життєві конфлікти. У центрі балади – завжди індивідуальна, але суспільно значна людська доля. Сюжет у баладі стислий, оповідь зосереджена навколо одного, але найважливішого його вузла, і ведеться вона швидко, без уповільнень.
Найвдаліші балади про козацьке життя, про героїчну смерть на полі бою. Довершеними є балади і соціально – побутового скрещування.
Українські балади багатством поетичних образів, мистецькою довершеністю і мелодійністю займають вагоме місце в світовій літературі. До тогож зміст їх і форма різноманітні.
Українські народні балади відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав в себе велику кількість схожих рис з інших сюжетних жанрів, таких як ліричні пісні, думи, билини тощо. Отже дати однозначне і точне твердження терміну балада досить важко, оскільки границі та рамки досить розширені. За до балади було і досі залишається досить легко змалювати та описати будь-яку життєву подію, а саме духовну, побутову, суспільну тощо. Майже не існує такої теми, яку не можливо було б оспівати в баладах.
Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за до зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. Подібні ситуації та відчуття притаманні та знайомі кожній людині, тому і відгукувалось переживанням та співчуттям. Всі зображені події, попри елементи незвичайності, можуть мати місце в житті кожної людини. 
Українські балади є відображенням душевності, щірісті і сердечної теплоти, поетичноств і мужності, це невичерпне джерело творчого натхненній для поетів і письменників різного часу.

Тема твору: зображення перемоги козаків під проводом Богдана Хмельницького у битві під Жовтими Водами.

Ідея твору:  уславлення винахідливості та мужності талановитого полководця Богдана Хмельницького.

Основна думка: народ не забуває та оспівує в піснях своїх героїв.  

Рід літератури: ліро-епічний твір.

Жанр: історична пісня.

 

Композиція

Експозиція:  Богдан Хмельницький воює проти ляхів.

Зав’язка: Хмельницький з військом прибуває до Жовтих Вод.

Розвиток подій: до Жовтих Вод «їде ляхів сорок тисяч», Хмельницькому допомагають  татари у битві проти ляхів.

Кульмінація: перемога над ненависним ворогом, бо «утікали вражі ляхи».

Розв’язка:  «не по однім ляшку зосталась вдовиця».

 

Художні засоби.

Епітети: «хорошої вроди», «великую потугу», «сірії вовки» 

Постійний епітет: «орду татарськую», «вражі ляхи» 

Метафора: «становили дубовії хати»

Персоніфікація: «хміль грає», «хміль кисне»

Гіпербола: 

«Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду, —

Гей, не один лях лежить головою в воду» 

Риторичне запитання: «Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється?», «Чи не той то хміль, що по пиві грає?..», «Чи не той то хміль, що у пиві кисне?» 

Звертання: «Не пий, Хмельницький, …» 

Пестливі слова: ляшенькам

Оклики: «Гей, не один лях лежить, вищеривши зуби!»

Рефрен (повтор) : «Чи не той то хміль…», «Ой той то Хмельницький…».

Паралелізми:

«Гей, там поле, а на полі цвіти —

Не по однім ляшку заплакали діти».

«Гей, там річка, через річку глиця —

Не по однім ляшку зосталась вдовиця...».

Вигук: «гей»

 

Кількість строф – дванадцять.

Вид строфи: двовірш.

 

Рими:  в'ється – б'ється, грає – рубає, кисне – тисне, Броду – воду, Води – вроди, маю – знаю, веду – біду, шуби – зуби, хати – утікати, повки – вовки, цвіти – діти, глиця – вдовиця.

Римування: паралельне (АА)

Чи не той то хміль, що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.

 

Будь уважним до слова.

1. Хміль  — однорічна або багаторічна витка рослина, яку використовують

у пивоварінні.

2. Тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, під¬пирання гілок плодових дерев.

3. Золотий Брод. Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

4. Глиця — листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя.

5. Повк — тут полк.

ответ: Наталочка Руснак – маленька довірлива дівчинка, якій довелося багато чого пережити. Через випробування до дитини поступово приходить відчуття і розуміння національного. Кілька разів Наталочка зазирнула в минуле і саме тоді збагнула важливу річ: «Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!» Національне треба відчути всім серцем, побачити на власні очі.

Риси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, розвинута фантазія, любов до пригод, наполегливість

Объяснение: