Іть цей план план до характеристики діда дем'яна 1.найбільша слава серед майстрового люду 2.земля вірна жінка і пісня 3.портрет і зовнішніть 4.роль діда дем'яна у виховані михайлика

Дід Дем’ян. 2.1.1. Цитатна характеристика. • «Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали у діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого». • «...Через те що мого діда знали по всіх довколишніх селах, йому не так просто було дійти до кінської торговиці — його одразу потягли в ті незаконні «дімки», де люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші — смутку. Дід саме був із тих, що купляють веселощі на душу, а рум’янці на вид». • «Найдорожчим для бідного чоловіка є земля, вірна жінка і пісня». • «З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху посміювалися наші вуличани. Де ж це видно так жалувати в селянстві жінку, як жалував він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна і отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз його сварила бабуся. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму». • «...Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда. Прокинувся він на світанку з хворобою в грудях. Її вже не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка. Через три дні спочивав у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка і шавлі...»

Соціально-психологічний роман — це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто в екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів. На відміну від соціально-побутових творів, у яких увага митця прикута до повсякденного життя, зримих, передусім соціальних, причин і наслідків поведінки персонажів, автор соціально-психологічного твору досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини!!

Україна - країна з багатою історією, де відлунюють відважні діяння і здобутки наших предків. У серцях українців завжди горіла віра в краще майбутнє, в щастя для нашої землі. Вона вилилася в рядки поетичного шедевра, "Заповіту", створеного видатним Тарасом Шевченком.

Ці рядки несуть у собі тепло й надію, запалюючи свічу невгасної віри в серцях кожного українця. Вони закликають до дії, до об'єднання і боротьби за свої права, за свободу. "Заповіт" став символом національної самосвідомості та прагнення до щастя нашої України.

Кожен, хто знайомий з цими рядками, відчуває внутрішню міць та непохитну віру в те, що Україна одного дня стане країною, де пануватиме справедливість, де люди будуть жити в мирі й достатку. Ця віра, передана через століття, перетинає межі часу й дотикається душі кожного українця.

Віра в щастя України - це вогонь, який горить у наших серцях і освітлює шлях до перемоги. Це віра, яка допомагає пережити випробування, подолати труднощі і знаходити сили для розвитку й прогресу. Вона зберігається поколіннями і передається з матері на сина, з батька на дочку.

Тож нехай ця віра завжди пронизує наші серця, підтримує нас у нелегких часах і веде до нових вершин. Віра в щастя України - це скарб, який ми несемо з собою і який надихає нас до великих звершень. І нехай цей вогонь ніколи не погасне, а луна "Заповіту" завжди збудить в нас силу і натхнення для будівництва кращого майбутнього нашої рідної країни.