План до казки івана липи "близнята". будь ласка! на 10.11.2011

1.прохання матері  гарної долі близнюкам 

2.подарунок долі кожному хлопчику

3.життя людей у казковому царстві

4.захоплення казкового царства царем іншої держави

5.смерть веселого брата

6.доля допитливого брата

7.чудодійні(чарівні  ) предмети

8.визволення дпитливим братом з неволі рідний край 

Леся Українка - надзвичайна письменниця. Її творчий спадок складають твори, які дуже різняться між собою за формою, жанром і тематикою. Кожен читач знаходить в творчості Лесі щось своє, особисте. Для мене таким відкриттям стала драма-феєрія "Лісова пісня", яку я тепер можу назвати своїм улюбленим твором Лесі Українки. Як відомо, вона була написана за дуже малий проміжок часу, але виношувалася в душі письменниці надзвичайно довго. Це можна простежити по місткості кожної фрази, кожної деталі.

Загалом, "Лісова пісня" - драма, дуже насичена емоціями та яскравими образами. Немов живі, постають перед нами персонажі. І написані вони так проникливо, з такою невимовною любов'ю, до того глибоко, що захоплює дух.

Не можна не любити Лукаша, не дуже сильного духовно, але надзвичайно привабливого своєю відкритістю і наївністю, дядька Лева, який настільки довго прожив у лісі, що став уже частиною природи, жвавого, доброго та хороброго Перелесника, Мавку - саму природу, яка начебто "завжди була".

Їм протиставляються Потерчата, для яких людське життя за іграшку, "Той, що в скалі сидить" - невідворотна кара, підлючі лихі Злидні, та представники світу людей - Мати Лукашева, Килина.

Головною у драмі "Лісова пісня" мені здається думка, для Лесі дуже важлива. Коротко її можна було б виразити так: "Жити зараз, а не потім". Жити тим, що є, не відволікаючись на майбутнє чи минуле; жити почуттями, не загублюючи свою безсмертну душу на бездумне накопичення грошей та матеріальних благ; без оглядки на людський осуд та поговір робити те, що тобі подобається; не розгублюватись при невдачах, а знову й знову підійматись і оживати, оновлюючись раз за разом. Людське життя таке коротке, але більшість віддає перевагу витратити його марно; а вічні створіння, такі як Мавка, Русалка Польова і Перелесник, живуть тільки "зараз". Вони кохають безоглядно та без краю, і проти цього кохання нічого не має сили, доки в серці є "те, що не вмирає". Ненавидять вони також не оглядаючись на інших: "Ой, ті люди з-під стріх солом'яних! Я їх не зношу, я не терплю солом'яного духу! Я їх топлю, щоб вимити водою той дух ненáвидний. Залоскочу! ... ".

Драма "Лісова пісня" запам'яталася мені своєю яскравістю та глибинною добротою. Ці ідеї - що дерева живі, що душі вічні, що немає кінця життю ("Стане початком тоді мій кінець"), - дуже близькі мені. Я вважаю, що в цьому творі відбито цілий духовний світ. Було б дуже гарно, якби люди прислухались до порад персонажів - дійсно, безсмертної - Лесі Українки.

Зтворчістю тараса шевченка, я почала знайомитися ще в садочку, а потім вивчала в школі. його вірщі , твори , поеми і , хвилювали мене і викликали співчуття. найулюбленішим моїм твором став  "заповіт! " . це унікальний твір, прийнятий надзвичайною любов"ю до україни, чарівним патріотичним пафосом. т.шевченко передав ніби свою останню волю в цій поєзії . шевченко звертається за народу : він закликає до дій. на перший погляд , цей заклик здається просто частиною поетичного твору, але він не залишає байдужим жодного читача.  він закликає не до реального збройного повстання, а до духовного . насамперед проти старого життя, старого суспільного ладу ,старих проблем. щоб ми  будували нову україну , де не буде місця кріпатству.  тарас шевченко, закликає нас жити в мирі, злагоді , разом створити справедливість ,та бороніти свою землю від зла.  він вірив в свій народ, непереможну силу та щасливе майбутнє свого народу.  впевненність у власні сили , у справедливість , у праведність своєї мети - він передає кожному читачеві.