12 речень із дієприкметниковим зворотом з твору «шпага славка беркути» н. бічуї, дуже треба! ​

  загальні   іменники, що означають узагальнені назви однорідних предметів, — назви, спільні для ряду однотипних предметів, істот, явищ, понять:   книжка, учень, місто, виставка, сад, море, блискавка, природа, бадьорість   тощо.  в л а с н і іменники, що означають індивідуальні назви одного з ряду однотипних предметів.-  імена, прізвища, псевдоніми, прізвиська:   катерина, василь, ярослав мудрий, михайло коцюбинський, леся українка, архімед, цицерон;

-  прізвиська тварин:   рябко, барбос, мурчик, білий бім чорне вухо;

-  назви країн, держав, міст, сіл, гір, морів, озер, річок:   європа, азія, україна, придніпров’я, кривий ріг, острів земля принца карла, село рясне, південнокитайське море, дніпро, ла-манш;

-  назви книг, журналів, газет:   драма «лісова пісня», журнал «сучасність», газета «факти»;

-  назви заводів, фабрик, пароплавів:   завод «більшовик», фабрика «рошен», пароплав «одеса»;

-  назви організацій, установ, історичних подій, свят, почесні звання, найвищі посади:   рада безпеки, верховна рада, стародавня греція, перша світова війна, прем’єр-міністр, президент україни;

Якщо подумати, то через пісню можна дізнатися про минуле свого народу. з давніх-давен щоб зберегти свою історію, люди складали співанки. в них вони описували своє життя, досягнення та поразки.   безперечно, українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. з піснею на вустах не тільки проводять народні обряди, а й також славлять свої перемоги над ворогом. наприклад, у пісні про устима кармалюка — «за сибіром сонце сходить..» розповідається про видатного « українського робін гуда»,  про війну проти пригноблення нашої віри, боротьбу проти несправедливості та розглянуто багато інших тем, які не залишають  нас байдужими. взагалі доля украïнськоï пiснi сумна i велична. незважаючи на перешкоди i лихо­лiття, вона вистояла i продовжує чарувати своєю красою новi поколiння. на долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні — тужливій та наповненій смутком. але не тільки про війну та боротьбу доносила нам пісня. а не забували про щасливе або безнадійне кохання, суперництво, життя за нелюбом, підступність злої свекрухи, красу природи. все це чітко описується в  ліричних та родинно-побутових піснях («цвіте терен, цвіте терен», «а я в батька росла», «била мене мати»). ще великий м. гоголь писав: «пісні для україни — все: і поезія, і історія, і батьківська могила». цими словами відомий письменник підкреслив поетичну обдарованість українців та вміння  нашого народу відтворити його минуле, зберігаючи для нас, нащадків, події і дух попередніх епох. отже історичні українські пісні є могутнім, безсмертним духовним джерелом нашого народу, яке пройшло відстань довжиною в декілька століть, але все ж таки живе і продовжує розвиватись далі, вбираючи в себе всю красу та суть сучасної епохи, яка теж наповнена різними колоритними подіями. зобов'язані берегти усну народну творчість як найдорожчий скарб народу, вивчати, знати її та збагачувати новими перлинами.