Цитати до образу павлуся в повісті скарб о.стороженка

«вже павлусь був чималий пахолок, а вона (мати) ще возилася з ним. як з маленькою дитинкою. було власними руками годує, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює».· «як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовничком».· « вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату».· «щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема »· « павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити. тільки йому й роботи, що цілісінькій день їсть (а лопав здорово) та спить. на перині, лізе на піч поспати ще у просі. пообідає і знов »· «лучалось, наймит вернеться з поля і навідається до павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».· «якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов».· «се мій скарб, се мені бог у вікно вкинув! а що? »· «найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. послав йому господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він і віку йому таки чимало протяг господь: до білого волосся доспався. спав, спав, аж поки навіки не заснув»

Володимир підпалийрідна мова 0 мово рідна! в рідній хаті, як джерело із глибини,
 в голодні дні, у дні багаті, 1 на дощі, і при багатті,
 ти від колиски до труни. хоч не чужою чужиною
 чужі були і є мені,
 немов луною голосною
 твої лунають голосні! озвуться чистими тонами
 їм приголосних сто рядів,
 басами і напівбасами —
 м’які, сонорні і тверді! не посоромлять ні на йоту
 йотовані могутній плин
 пісень великого народу
 із краю сонця і калин. лише у пору листопаду
 шумлять шумливі у журбі
 моя заступнице й порадо,
 безсмертя суджене тобі. бо ти — як мати в рідній хаті,
 як джерело із глибини,
 в голодні дні, у дні багаті,
 і на дощі, і при багатті,
 ти — від колиски до

          це завдання спрямоване на аналіз вірша о. ольжича "господь багатий нас благословив"         поезія «господь багатий нас благословив» належить о. ольжичу.         вірш складається із дванадцяти рядків, розкладених на три строфи.         жанр лірики: громадянська.         тема твору: розповідь про життя та боротьбу, відвагу і самопожертву.         ідея твору: життя чудове, але швидкоплинне. тому не слід гаяти час на те, до чого не лежить душа.         поезія насичена різноманітними художніми засобами, наприклад: -                  епітети:   літеплий дощ, врочисте небо, багатий господь, вогонь самопосвяти, солодкі грона, променисті вина, веселі столи, найхмельніший келих. -                  метафори: на столах його веселих, твойому серцю найхмельніший келих. -                  ампліфікації: і вірити, і прагнуть; і величне, і ясне-бо.         отже, у цьому творі автор наголошує на тому, що необхідно йти за покликом свого серця, жити насиченим життям. українці - це духовний народ, і саме ця риса спроможна їм у досягненні мети в боротьбі за національне відродження.