Даю 50 б. Сделать задание . Тест : "Лось" Євген Гуцало. √4 фото внизу .

Объяснение:

Хлопчики

"Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда"

Шпичак

Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами

... Девка-Полонянка, Маруся, поповна Богуславка, А все хорошо заботится.Не имейте меня, Не заклинайте меня! ...Буду до каменной темницы Прибывать, отирать, Вас, бедных невольников, А из каменной темницы выпусать.К отцу к моему и матери То знать давайте: Пусть будет отец и иметь И еще хорошо заботиться, То достатков -имений не сбывают, Больших сокровищ не собирают, Моей головы А из тяжелой неволи не освобождают, Так как уже я потурчилась, побусурманилась Для роскоши турецкой, Для лакомства несчастного.

Это все, что я нашла.

Маруся – дівчина-полонянка, що вже не перший рік живе у Туреччині:  «Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка».  Незважаючи на те, що вона вже «потурчилась, побусурменилась», вона не забуває рідну Бтьківщину. Маруся згадує про велике і значне для українців свято – Великдень, та саме у цей день визволяє усіх українських невільників. У дівчини добра душа, вона не пройшла повз чужого горя та радить скоріше тікати: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники!  Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте». Маруся зберігає пам’ять про батьків та рідну землю, проте каже, що назад вже ніколи не повернеться. У цьому і полягає її трагедія. Отже, ставши дружиною турецького хана, дівчина намагається зберігати у своєму серці любов до Батьківщини та проявляє свої найкращі якості, до своєму народові на чужині.

Объяснение: