Как сделать фонетический разбор слова посмеяться

Посме`яться[пазм'ий'`аца]п [п] - согласный, твердый, глухой, парныйо [а] - гласный, безударный
с [з] - согласный, твердый, звонкий, парный
м [м'] - согласный, мягкий, звонкий, непарный, сонорный
е [и] - гласный, безударный
я [й'] - согласный, мягкий, звонкий, непарный, сонорный
   [`а] - гласный, ударный
(тьс) [ц] - согласный, твердый, глухой, непарный
я [а] - гласный, безударный

Можу запропонувати таку історію з Іваном Силою:
     Одного разу у селі Опеньки сталася незвичайна подія. Стара кобила важко тягла за собою віз, позаду їхав її хазяїн Омелько. Несподівано віз струснуло, щось шумно вдарилось, чоловік впав з возу і покотився додолу. На звук з хат повиходили люди:

         -          Ой, лишенько! Кобила в яму провалилась, – переймалась баба Параска.

         -          Як же тепер витягати її, коли всі чоловіки на поле пішли? – питала баба Ярина.

     Та й справді. Всі молоді та здорові роз’їхалися по роботам, а в селі залишились самі старі й діти. Омелько встав, струснув з себе пил, а з ями тяжко заіржала кобила.

      Несподівано з-за рогу виглянула небачена в Опеньках раніше машина. Задиринчала, зачухикала і зупинилась. З неї вийшов здоровенний чоловік і назвався Іваном.

       -          Що сталось у вас? – спитав Іван.

       -          Та ось кобила в яму провалилась, а дістати ніяк не можемо.

     І тоді сталось диво: самостійно Іван дістав кобилу, без будь-якої до Люди зааплодували і причарувались силою такого великого чоловіка:

       - Велике вам дякуємо, Іване! Ви – справжня Сила!

        Так і прозвали Івана Фріцака Силою.

ответ:«Один мій товариш-медик, був одним з перших поранених лікарів. Мав складне поранення в око, і лише у Філадельфії змогли йому око врятувати. В період реабілітації він відвідав бейсбольний матч. Величезний стадіон, величезні монітори на тому стадіоні, і от перерва, камера вихоплює сектор, де сидять двоє хлопців і коментатор каже: «У нас на матчі разом з нами присутні ветерани війни в Афганістані» та називає їхні імена. Стадіон встає й п’ять хвилин плескає. Не аналізуючи, що вони робили в Афганістані, для чого вони туди поїхали, чи то правильно, чи ні! Просто всі розуміють одну просту річ: це люди, що підписали контракт і цим самим засвідчили, що свідомі того, що їх можуть скалічити чи вбити й вони до цього готові. Вони взяли на себе ту відповідальність. І обов’язок суспільства тих людей толерувати настільки, наскільки це можливо. І таких прикладів зі США можна наводити безкінечно. Кожен героїчний вчинок, вчинений українськими солдатами, тими, які «на нулі», які сідали в машини і їхали під кулями, під свистом, має бути розказаний. Тих солдатів треба кликати в школи, їх треба показувати, дітям треба пояснювати, що ось ці люди, завдяки яким у вас мирне життя, що ви тут вчитеся, а надворі не свистять кулі й не горять будинки. І тоді захисники збагнуть одну просту річ, що вони не є відкинуті суспільством», – зазначає Тарас Кльофа.

Дивись.info - https://dyvys.info/2020/10/15/taras-klofa-kozhen-geroyichnyj-vchynok-vchynenyj-soldatamy-maye-buty-rozkazanyj/

Объяснение: