Термі написати порівняльну характеристику за поемою лесі українки "давня казка" поета та бертольда !

Добро і зло, чесність і брехня, день і ніч - це антоніми, протилежні слова. так само можна сказати і про потета й Бертольда. у них різні цінності життя. Бертольд любив гроші, брехню, тому розбагатів і став заможним:
Сила статків та маєтків!
Це Бертольдо граф заможний!
Він живе в своєму графстві,
Наче сам король вельможий.
але це все завдяки поетові. він був домрим і допоміг тому, коли йому була потрібна до поетова цінність життя було чесність, вірність і сама поезія. він любив ходити на природу і складати вірші, любив учити інших хорошому і прекрасному. і він нізащо не покине сторону опіки, правди і довіри:
Тож підіте і скажіте,
Що поки я буду жити,
Не подумаю довіку
Зброї чесної зложити!
ось такі різні люди бувають. Бертольд і поет - два антонами.

сама недавно писала : ) а розміщується твір десь на сторінку з хвостиком

Можна написати такі поради для родини Кайдашів:

      У творі «Кайдашева сім’я» конфлікти у родині визрівають на ґрунті розподілу грошей і майна. Сини старих Кайдашів ніяк не можуть вирішити, хто з них має отримувати більше благ. Через це родина знаходиться у постійній атмосфері ворожнечі та сварок. Як же досягти перемир’я Кайдашам?
     На мою думку, перш за все кожен із членів родини має усвідомити, що ніякі гроші і блага не можуть принести стільки щастя, скільки може надати сім’я. Вони повинні бути більш терпимішими до своїх близьких, боятися завдати шкоди їхньому здоров’ю.
      Кожен із Кайдашів перш за все – це індивідуальність. Усі вони різні, тому їхні плани на життя не сходяться. Через це також відбуваються сварки. Проте, якби усі Кайдаші усвідомили це, то вони б не примушували жити інших за своїм планом. І це б до зменшити конфлікти.
     Окрім цього, я б порадила дорослим Кайдашам менше втручатися у життя синів. Вони повинні змиритися з тим, що їхні діти вже дорослі, що вони мають свою родину. Проте матір та батько так і не змогли відпустити Лавріна та Карпа від себе.
Отже, щоб досягти миру у родині, необхідно навчитись поважати старших, слухати одне одного та любити членів своєї сім’ї. Якщо б Кайдаші дослухались хоча б цих простих істин, то у їхньому домі точно б запанували та злагода.

Релігійні свята християн - це , перш за все , дванадесяті свята ( дванадцять найважливіших після Великодня свят у православ'ї - Різдво , Хрещення , Стрітення, Благовіщення і т. д.) і дні шанування пам'яті святих , які з різних причин були канонізовані церквою : Василія Великого , Св. Іоанна , Св. Петра і Павла та інші.
Незважаючи на те що в православному церковному календарі безліч свят святих , у нас прийнято святкувати тільки найважливіші з них. Слід зазначити , що в Республіці Молдова календарні православні свята відзначають , в основному , за старим стилем (за юліанським календарем , введеному римським імператором Юлієм Цезарем 1 січня 46 року до н. Е. . ) . Новий стиль , за яким відзначають релігійні свята католики , був введений папою Григорієм XIII в 1582 році.
Найзначніші християнські свята після Великодня - кожен з двунадесятих свят православної церкви. Вони є справжньою формулою соціального життя , що включає традиції , ритуальні практики і безліч вірувань . Нижче ми наводимо релігійні свята в порядку здійснення подій , пов'язаних з іменами центральних фігур християнства - Діви Марії та Ісуса Христа : Різдво Діви Марії (21 вересня) , Воздвиження хреста ( 27 вересня) , Введення в храм Діви Марії ( 4 грудня ) , Різдво Христове ( 7 січня ) , Хрещення (19 січня) , Стрітення - зустріч з Христом ( 15 лютого) , Благовіщення Діви Марії ( 7 квітня) , Вербна неділя - вхід Христа до Єрусалима (неділя перед паскою , Вознесіння (40- й день після Великодня , завжди четвер ) , день святої Трійці (50- й день після Великодня , завжди неділя) , Преображення ( 19 серпня) , Успіння Діви Марії ( 28 серпня) . Свята , з кожним з яких пов'язаний цілий комплекс фольклорних творів , вірувань , ритуалів , представляють собою справжні спектаклі , вони зберегли в первозданному вигляді традиції наших предків.
Релігійні календарні свята можна класифікувати і за порами року . Навесні -влітку святкують Сорока мучеників , Благовіщення , Вербну неділю , Великдень , Батьківський день ( Радоніца ) , Трійцю , Св. Іоанна Хрестителя , Святих Апостолів Петра і Павла , Св. Іллю, Св. Фоку , Св. Марію Магдалину , святого Пантелеймона та т . д. , восени і взимку - Різдво Діви Марії , Воздвиження хреста , Введення в храм Діви Марії , Різдво Христове , Хрещення , Стрітення , Св. Димитрія , Архангелів Михаїла та Гавриїла , Св. Андрія , Св. Миколая , Спиридона чудотворця , Ігнатія , Василія Великого та інші.
Святкування проходить у колі сім'ї , з близькими людьми. За традицією , на найбільші релігійні свята , святковий стіл благословляє місцевий священик . Релігійні свята супроводжуються низкою особливих звичаїв і обрядів - роздача подарунків , приготування ритуальних страв ( калачів ) , освячення будинків і храмів , поминання покійних і т. д