хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими, ніжними красунями. матуся-хмара любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.
ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ. як це було прекрасно! сніжинки закружляли над землею, піхнасті і легкі, у веселому таночку з метелицею і літали, крутилися а поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших сніжинка. вона була легка і срібляста, мов зірка. вітер ніжно підхопив сніжинку і спустив до моеї лодоні. в морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.
мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почав розпитувати сніжинку про її пригоди. вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала, про матусю-хмаринку і білий килим, що так част ввона бачила згори. сніжинка була допитливою і спостережливою, тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. біла сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. про чарівну музику новорічних і про все, все,
та раптом на небо випливло чарівне малинове сонце! воно було таке велике і гарне. такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.
ignashkinamasha
24.03.2022
Існує багато різновидів рукоділля: макраме, плетіння з бісеру, звичайне плетіння, гаптування, в'язання спицями або гачком. будь-яке рукоділля потребує уважності та терпіння, а також-фантазії. займатися цією справою дуже цікаво, це є урізноманітнити життя, або розважити людину, що нудьгує. за рукоділля ви можете зробити таку річ, якої немає більш ні у кого. з бісеру можливо зробити намисто, іграшку, браслет. ним також красиво розшити якусь річ, наприклад, кофтинку, сумочку, або пасок. в'яжучі спицями, легко потішити кожного зі своєї родини светром, шапкою, або шарфиком. варто тільки забажати, навчитися і бути дуже терплячим. адже, як кажуть, «той, хто рукоділлям займається, ніколи ні з ким не лається». мабуть, на це зовсім немає часу.
Chernaya
24.03.2022
Одного разу до нас мали прийти гості. ми з мамою дуже ретельно готувалися до їх зустрічі. постелили на стіл чисту святкову скатертину, поставили дуже гарний посуд. тато приніс чудовий букет квітів, і мама поставила його у центрі столу. ми також поклали на стіл дуже гарні серветки. потім ми з мамою почали готувати прикрасу нашого столу — святковий пиріг. спочатку мама приготувала тісто і поставила його в холодильник, вона сказала, що так тісто вийде смачнішим. я мила посуд і не могла дочекатися, коли ж з тіста мама почне пекти пиріг. нарешті, час настав. ми з мамою почали робити безліч тонких коржиків. я нарахувала їх аж двадцять. ми стали розкочувати їх тоненько-тоненько, а потім мама їх випікала в мікрохвильовій печі. коли коржі були готові, ми з мамою кожен коржик перемазували дуже смачним кремом. пиріг ми з мамою прикрасили зверху тертими горіхами і шоколадом. гостям дуже сподобався наш пиріг. усі його страшенно хвалили. а ми з мамою посміхались трохи стомлено у відповідь на компліменти. тепер я знаю, як робиться наш фірмовий святковий пиріг і при нагоді, напевне, зможу приготувати його сама .
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Составить рассказ: ніжна, пухнаста, легка, мов зірка, пушинка, повітря, земля, хмара, метелиця, весело, крутитися, білій килим
хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими, ніжними красунями. матуся-хмара любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.
ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ. як це було прекрасно! сніжинки закружляли над землею, піхнасті і легкі, у веселому таночку з метелицею і літали, крутилися а поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших сніжинка. вона була легка і срібляста, мов зірка. вітер ніжно підхопив сніжинку і спустив до моеї лодоні. в морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.
мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почав розпитувати сніжинку про її пригоди. вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала, про матусю-хмаринку і білий килим, що так част ввона бачила згори. сніжинка була допитливою і спостережливою, тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. біла сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. про чарівну музику новорічних і про все, все,
та раптом на небо випливло чарівне малинове сонце! воно було таке велике і гарне. такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.