Написать твір на тему " яким я уявляю людське щастя"

В интернете должно біть

Можу запропонувати такий варіант твору про улюбленого героя з "Чорної ради":

             «Чорна рада» - це історичний роман хроніка, в якому розповідається про доленосні події для нашої вітчизни. Твір П. Куліша насичений яскравими та різнобарвними образами. На сторінках роману можна побачити і історичних постатей, серед яких Брюховецький, Сомко, Тетеря, і вигаданих персонажів, створених уявою письменника.

            Серед усіх образів мені найбільше імпонує Петро Шраменко. Це гарний «орел не козак», який містить у собі такі риси, як мужність та хоробрість. Цим його рисам дивуються навіть старші люди, які вже не раз відчули на собі, що таке війна: «Не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати». А Петро завдяки своїй відвазі може.

Петро шанує батьків. Шрам, батько Петра, є для нього справжнім авторитетом. Цей хлопець звик слідувати закону та коритися моралі. Він відчайдушно вболіває за свою Батьківщиною, бореться за неї не на життя, а на смерть: «... ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу». Окрім цього Петро є гарним побратимом і товаришем, про що свідчать слова Кирила Тура: «...у багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне».

         Петро Шраменко має здатність і на сильні почуття. Так він закохується у Лесю і лицарськи і шляхетно захищає честь украденої дівчини. З вірної в коханні Лесею їм пророкують справжнє сімейне щастя.

         Отже, Петро – славний козак, гарний син та люблячий коханий. Він відданий своїй Батьківщині, ладний боротьбою довести свої почуття до неї. Жодна людина не може сказати про нього лихого слова. Саме завдяки цим позитивним рисам Петро Шраменко є моїм улюбленим персонажем.

Объяснение:

нормально?

Для когось рідна стежина- це та, яка веде до батьківської хати, обвінчаної барвінком, до саду де ростуть посадженні дідом дерева. А що ж вога значить для мене, ця стежина життя? Може шкільний шлях, який я долаю уже не перший рік? Може мої сімейні подорожі, які завжди захоплюють? Все можливо ...

Мій стежина  життя полягає в самовдосконаленні, адже це постійне відкриття чогось нового, постійний розвиток, це означає, що я не стою на місці, не деградую, я постійно роблю нові для мене відкриття.

В сучасному світі у людей зовсім інші цінності, люди прагнуть зовсім іншого, всі хочуть мати великі здобутки і засоби впливу на інших людей, мало хто піклується про інших, мало хто робить хороші справи. У них багато справ, вони завжди зайняті і завжди поспішають. Суспільство загубило моральні цінності, люди почали піклуватись лише своїми проблемами, їх цікавлять лише самі вони, їх майбутнє. В певному сенсі, люди стали егоїстичними. Шкода, що такий вислів «полюби ближнього свого, як любиш себе» став не важливим. На жаль, мало людей, яких турбує доля інших, яка зверне увагу на людину, яка потребує до чи на тварину, яка помирає з голоду. Люди Всі зайняті своїми щоденними справами, і живуть за принципом «моя хата з краю, я нічого не знаю», але як показує життя, це лише до того моменту, поки біда не почне стосуватися їх. Шкода, що люди ніколи не замислюються про майбутнє, вони не можуть передбачити події які з ними трапляться. Тому люди байдужі і жорстокі.. Ми ні в якому разі не повинні забувати, що у будь-якій ситуації, ми перш за все маємо залишатися людьми.

Я вважаю, що люди повинні прагнути до високих ідеалів добра , справедливості, прагнути до людям, бути їм потрібними, бути справедливими і доброзичливими, — це робить людину «значущою». І саме такою людиною я хочу бути не дивлячись нінащо.