Цікаві факти про т.г.шевченка, бажано швидко.

Тарас Григорович Шевченко — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.
Цікаві факти із життя Тараса Шевченка є і в біографії, а цікаві перекази очевидців про деякі випадки та ситуації в житті Шевченка також є пізнавальними, оскільки їх не зустрінеш в біографії, про них в школі не розповідають.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
Дата народження — Ср 09 Березня 1814 р.
Знак зодіаку — РИБИ
Дата смерті — Нд 10 Березня 1861 р.
На момент смерті було — 47 р.
Пишучи поему «Катерина», Т. Шевченко питав у І. Сошенка:
— А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?
— Та одчепись ти, кажу, зі своїми віршами! — гримає на нього Сошенко. — Чом ти діла не робиш?
Під «ділом» Шевченків приятель-художник розумів живопис, малярство. Згодом, коли до Шевченка прийшла слава великого поета, Сошенко виправдовувався:
— А хто ж його знав, що з нього зробиться такий великий поет? — і доповнював: — А все-таки я стою на своєму: що, якби він покинув вірші, був би ще більшим живописцем, ніж поетом.
Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом.
— Я їм, — каже, — те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою.
Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив за собою. Шевченко скипів, схопився з місця, взявся за стола і так його тріпонув, що все з нього посипалося додолу. Прибіг господар. Поет зиркнув на нього, роздер шапку і кинув половину Скоропадському.
— Хороший пан, нічого сказати. Добре людей шануєш! — та з тим і пішов.
Відтоді він у Скоропадського не бував.
НОВИЙ ЖУПАН
Шевченко, перебуваючи в 1845-1846 роках у Переяславі, жив, як відомо, у свого приятеля М. Козачковського. Він часто бував задуманий, недбалий до себе, часом нікого не помічав довкола. Нового одягу шити не любив, ходив у старому.
Довідавшись, коли Шевченко мав отримати гроші від Київської Археографічної комісії, де служив, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку із його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.
— Як? Який жупан?
— Ви ж, панотчику, замовляли жупан на сьогодні, й мірку знімав із вас.
— Що за біс? Нічого не згадаю! І торгувався?
— Аякже.
Шевченко віддав гроші і заспокоївся.

Нещодавно я прочитала цікаву та щиру казку «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Це чудова розповідь про маленьку лісову істоту, яка має «велике» серце. Казка навчає нас любити рідних та близьких, бути небайдужими та уважними до інших. Хуха сумує без своїх друзів: «тяжко жити без рідного товариства». Вона показує нам приклад ввічливості: «попрощалася, красненько подякувала гостинним козам». Маленька істота працьовита, добра, слухняна, лагідна. Страждання, самотність, холод та голод випали на долю Моховинки, але вона сміливо та терпляче долає всі труднощі: знесилена «мандрувала все дал сть та кмітливість ставали їй у пригоді: «під нею було кілька щілин, якими можна було пролізти». Коли сталося нещастя у хліві, хуха швидко прийшла на до покликала дітей, потім дорослі врятували козу Лиску. У вчинках маленької лісової істоти ми бачимо великий оптимізм, мрію та надію про краще життя. Вміння пробачати – дуже добра риса хухи. Автор на прикладі Моховинки спонукає нас бути добрими, працьовитими, пробачати іншим, робити добро. Вона може бути для нас добрим прикладом.

Хухи народжуються (А) навесні.

2. Моховинка була хухою (Г) боровинкою.

3. Між героєм та реплікою можна встановити відповідність..

Дід - (В) Господи! Пробач мені мої гріхи... Я не хотів би покинути цей світ, не покаявшись...Мама - (Б) То вві сні таке часом увижається. У житті такого ж не буває.Хо-Суковик - (А) По тому як той дід поспішає та оглядається, я бачу, що він робить не по правді.Хуха-Моховинка - (Д) Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності.

4. Розкажіть про всі добрі вчинки Моховинки.

Добрі вчинки Моховинки: 1) разом з іншими кликала на до лісника, коли дід рубав сосну;2) врятувала козу Лиску;3) пробачила діду погані вчинки та вивела з лісу. Автор захоплюється Моховинкою, яка вміє пробачати, допомагає іншим, безкорислива. Співчуває їй у нещастях. Це видно з ніжних та пестливих слів, яких вживає автор, описуючи персонаж.

5. Чому Моховинка не залишилася жити в хліві?

Моховинка не залишилася жити в хліві, бо «одного бракувало Моховинці: не було тут ніде поблизу жодної іншої хухи. А кожний знає, як тяжко жити без рідного товариства в чужій стороні!». Вона сумувала за своїми рідними, друзями, іншими хухами, рідним краєм.

6. Що приваблювало дітей у характері Моховинки?

Дітей приваблювало у характері Моховинки вигадливість, «вони весело забавлялися, бо хуха була моторна й уміла вигадувати всілякі виграшки», уміла копіювати рухи усіляких лісових тваринок, була добра, весела, мила, нешкідлива, співчутлива, слухняна, лагідна.

7. Як ви розумієте виділене слово в реченні Хухи не потребують подяки.

На мою думку вони безкорисливі та вважають своїм обов’язком допомагати слабшим, робити добро. Моїм обов’язком є добре вчитись, старанно виконувати домашнє завдання, виконувати доручення рідних.

8. Запишіть у робочий зошит усіх героїв казки «Хуха- Моховинка», розділивши їх у дві колонки:

Реальні персонажі: дід, лісник, діти та їхні батьки, кози. Вигадані персонажі: хухи, хо-Суковик, Лісовик.

9. Прочитайте уважно матеріал рубрики «До речі...» і перший абзац останньої частини казки «Хуха-Моховинка».Чому?

У рубриці «До речі...» написано, що «узимку вони впадають у сплячку аж до весни». У казці Моховинка мандрувала взимку, серед снігових заметів. У давніх віруваннях «хухи попереджають людей про небезпеку, яка чатує на мандрівника в лісі». У казці Моховинка допомагає козам, грається із дітьми. У літературній казці автор має право відходити від міфічних уявлень, бо це художній твір.

10. Чого навчає казка В. Королева-Старого «Хуха- Моховинка»?

Казка В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка» навчає нас бути добрими, співчутливими, безкорисливими, уміти пробачати, допомагати іншим, любити свій рідний край, бережно ставитись до природи.

11. Дуже зраділи дитинчата, коли перед ними з 'явилося те миле звірятко, що вони бачили його вві сні. Люди більше вірять побаченому, адже воно зразу переконує. Так в казці мама не бачила живої хухи, тому вважає, що появляються вони тільки в сні. Діти впевнені в існуванні хухи, бо вони побачили її.

12. Уривок, у якому йдеться про життя Моховинки в хліві. Минав день за днем. Тихо й спокійно жила в козячому хліві Моховинка. Було їй тут тепло, мала вона м'яку постіль, їжа була смачна та поживна. Могла їсти досхочу запашного сіна, майже щодня знаходила кілька крихіток хліба, а часто могла ще й по-лизати краплинку молочка, що іноді вибризкувалося з дійниці на сіно. Одного бракувало Моховинці: не було тут ніде поблизу жодної іншої хухи.

Уривок, у якому йдеться про життя Моховинки серед дітей.

Тепер вони приносили Моховинці крихітки всього того, що їм давали найсмачнішого. А хуха, коли ніде поблизу не було когось із людей, показувалася дітям, гралася з ними, дуже їх бавила..