Іть скласти твір "людські крила " за віршом ліни костенко "крила"

кожна людина має крила. не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. вони невидимі - духовні - і (за трактуванням ліни костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і   мрії.

ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх

і ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.

 

  недавно я прочитала твір "федько - халамидник". в ньому розповідається про зухвалого хлопчика який ризикнув своїм життям, аби довести, що він не боягуз. і хоч на перший погляд він був розбишакою, проте десь в глибині душі він був добрим.   на мою думку душевна краса врятує світ, адже не важливо гарна людина чи ні. вона може бути красивою, але з черствою душею, а може бути не гарною зовні, але гарною всередині. все залежить від наших вчинків, а вчинки залежать від нашої душі. і якщо ти зробиш добрий вчинок то можливо не врятуєш весь світ, про те ти зробиш щось добре людині, або врятуєш її і за це тебе поважатимуть.   отже. зовнішність не головне, головне це твоя внутрішня краса. тобто душа.

Центральна частина міста тернополя – надзвичайно простора та красива, з вишуканими квітковими композиціями та фонтанами, з визначними пам’ятками архітектури, музеями та монументами. однією із таких прикрас міста є пам’ятник визначному українському письменнику та громадському діячеві івану франку. встановлений він у 1995 році на вул. гетьмана сагайдачного (практично у самому центрі міста).іван франко вже давно став частиною історії тернополя. на його честь названа вулиця, гімназія, є барельєф на фасаді приміщення філармонії, пам’ятник. і це не випадково. адже він досить часто бував тут, писав, виступав, читав свої твори (поему «мойсей», зокрема, читав у тернопільській обласній філармонії, будучи вже паралізованим), брав активну участь у громадсько-політичному і культурно-мистецькому житті міста. з книгою в руках івана франка зобразили автори пам’ятника і. сонсядло та д. чепіль. висота постамента 360 см,   виготовлений він у формі ковадла. можливо, випадково, а можливо, і ні – статую письменника встановлено на місці колишнього будинку гімназії №1, де у 1902 році він читав лекції тернопільським студентам. постать класика української літератури сприймається цілком реально: серйозний та задуманий, охайно вдягнений, з книжкою в руках, він з добрими надіями дивиться у майбутнє – на нас з вами, українців. його полум’яне слово завжди кликало до бою і до праці. і сьогодні іван франко є для нас символом нескореного духу народу, нашим духовним батьком. тернопіль славиться надзвичайно красивими місцями, пам’ятниками, привітністю та добротою своїх жителів. гості міста завжди з великим захопленням відвідують музеї, відпочивають на озері, гуляють центральною площею, вдивляючись в мудрий та глибокий погляд поета-бунтаря.