Перечень произведений украинской литературы, которые являются обязательными для текстуального изучения участниками внешнего независимого оценивания 2021 года. Указанный перечень определен действующей программой ЗНО по украинскому языку и литературе.
Поданные в перечне произведения сгруппированы по хронологическому принципу, начиная от устного народного творчества и заканчивая современным литературным процессом.
Произведения устного народного творчества
«Віють вітри» (пісня Марусі Чурай)
«За світ встали козаченьки» (пісня Марусі Чурай)
«Ой Морозе, Морозенку» (історична пісня)
«Чи не той то хміль…» (історична пісня)
«Дума про Марусю Богуславку» (народна дума)
«Ой летіла стріла» (балада)
Произведения древней украинской литературы
«Повість минулих літ» (уривок про заснування Києва, уривок про помсту княгині Ольги)
«Слово про похід Ігорів»
«Dе Ііbеrtatе» (Григорій Сковорода)
«Всякому місту - звичай і права» (Григорій Сковорода)
«Бджола та Шершень» (Григорій Сковорода)
Произведения литературы конца XVIII - начала ХХ в.
«Енеїда» (Іван Котляревський)
«Наталка-Полтавка» (Іван Котляревський)
«Катерина» (Тарас Шевченко)
«Кавказ» (Тарас Шевченко)
«Сон (У всякого своя доля...)» (Тарас Шевченко)
«І мертвим, і живим, і ненарожденним…» (Тарас Шевченко)
«Заповіт» (Тарас Шевченко)
«Чорна рада» (Пантелеймон Куліш)
«Кайдашева сім'я» (Іван Нечуй-Левицький)
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний) - 1 и 4 части
«Мартин Боруля» (Іван Карпенко-Карий)
«Захар Беркут» (Іван Франко)
«Чого являєшся мені у сні?..» (Іван Франко)
«Мойсей»(Іван Франко)
Произведения литературы ХХ в.
«Тіні забутих предків» (Михайло Коцюбинський) (Купити: паперова версія)
«Іntermezzo» (Михайло Коцюбинський)
«Камінний хрест» (Василь Стефаник)
«Valse mélancolique» (Ольга Кобилянська)
«Соntra spem spero!» (Леся Українка)
«Лісова пісня» (Леся Українка)
«Блакитна Панна» (Микола Вороний)
«Чари ночі» (Олександр Олесь)
«О слово рідне! Орле скутий!..» (Олександр Олесь)
«О, панно Інно...» (Павло Тичина)
«Пам’яті тридцяти» (Павло Тичина)
«Ви знаєте, як липа шелестить…» (Павло Тичина)
«У теплі дні збирання винограду…» (Максим Рильський)
«Я (Романтика)» (Микола Хвильовий)
«Майстер корабля» (Юрій Яновський)
«Любіть Україну!» (Володимир Сосюра)
«Місто» (Валер'ян Підмогильний)
«Моя автобіографія» (Остап Вишня)
«Сом» (Остап Вишня)
«Мина Мазайло» (Микола Куліш)
«Різдво» (Богдан-Ігор Антонич)
«Зачарована Десна» (Олександр Довженко)
«Пісня про рушник» (Андрій Малишко)
«Ти знаєш, що ти - людина...» (Василь Симоненко)
«Задивляюсь у твої зіниці» (Василь Симоненко)
«Лебеді материнства» (Василь Симоненко)
«Наша мова» (Василь Голобородько)
«Модри камінь» (Олесь Гончар) (Купити: електронна, паперова)
«Три зозулі з поклоном» (Григір Тютюнник)
«Господи, гніву пречистого...» (Василь Стус)
«Балада про соняшник» (Іван Драч)
«Два кольори» (Дмитро Павличко)
«Страшні слова, коли вони мовчать» (Ліна Костенко)
«Маруся Чурай» (Ліна Костенко)
Произведения украинских писателей - эмигрантов
«Тигролови» (Іван Багряний)
«Уривок з поеми» (Євген Маланюк)
Современный литературный процесс
Участники ЗНО должны ориентироваться в основных тенденциях развития современной литературы и определять наиболее характерные признаки постмодернизма
У цьому творі засобом експресивного синтаксису виступають дієслівні форми, переважно у функції присудка. В основному це дієслівні присудки однакового часового оформлення:
У першій частині поезії дієслова — присудки — росли, зросли, перестали, розійшлись, зійшлись, побрались, прийшли, жили – вжиті поетом у формі минулого часу доконаного виду. І лише один присудок – подай — автор використав у формі дієслова наказового у другій частині.
Саме завдяки багатству дієслівних форм авторові вдається передати всі відтінки переживання ліричного героя цього твору: надії на створення щасливої родини, висловленої в піднесено урочистих рядках притчової форми.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть невеликий твір - роздум на тему "добро чи зло перемогло в повісті ю. винничука" місце для дракона "? »
Наставник і вчитель дракона, старий пустельник казав: «Життя володаря не варте й одного рядка поета». Але Грицько не зважає на ці слова й жертвує собою заради, як йому здавалося, друга — князя, заради князівни Настуні, у яку встиг закохатися.
Але вбивство дракона не приносить миру та спокою в князівство, а лише пробуджує лихі інстинкти... Це, врешті, розуміє й сам володар.
Читаючи повість, ми розуміємо, що проблеми, які порушив автор, є гостро актуальними в наш час. Адже «драконячі закони», на жаль, панують і в сьогоденні. Добрі, чесні, відверті, порядні люди часто потерпають від підступних «володарів життя». У сучасному важко виживати романтикам-поетам, яких долають зухвалі прагматики. А нових «князів» мало цікавлять митці, для них важливими є передусім влада та особистий престиж.