План по тексту блакитна дитина, по этим отрывкам коли мій син приносить незадовільну оцінку, дружина запитує з трагедійними нотками в голосі: — це що це і тиче пальцем у сторінку щоденника, де стоїть «двійка» або навіть «трійка», схожа на злющого шершня: така ж маленька голівка, таке ж велике, хижо націлене черевце з гострим жалом на кінці. то ж дружина тиче пальцем у того шершня так, немов хоче зігнати його із сторінки щоденника, і все допитується: — що це таке, я син мій — ані слова у відповідь. тільки палахкотять відстовбурчені вуха. чого вони в нього такі великі й червоні? невже і в мене колись були отакі? не добившись відповіді на перше питання, дружина переходить до іншого: — розказуй, що ти там накоїв? обличчя сина приходить у рух. часто скліпують повіки, посмикуються щоки, розтуляються й затуляються губи, посіпується гостреньке підборіддя, а розвихрений непокірний «півник» на голові стирчить наївно й беззахисно.

ответ:Епітети: зі славетним готичним собором; палаци блискучі; Везувій димучий; безжурні неаполітанці ;

Порівняння: Венеція - краля з каналів мережею.

Риторичні вигуки: Чудово! Прекрасно! Розкішнії види!

Риторичні питання: А глянь за картинки — чи так воно вийде?

Чи справді в Венеції тільки й роботи —

Гондоли ганять і співать без турботи?

Чи справді безжурні неаполітанці

Тільки те й знають, що гульки і танці?

Риторичне звертання: Дозвольте, синьйори, самому розглянуться .

Анафори: Хай сам подивлюся,  \ Хай сам я побачу,

Хто як міркує,  \ Хто діло робить,  \ Хто байдикує,  \ Хто на роботу йже не снідавши,  Хто спать лягає не обідавши,

Антитеза: Картинки веселі, життя — суворе.

Объяснение:

Відповідь:

Наш навколишній світ складається з природи. Навіть коли ми живемо в місті, ми не є ізольованими від природи. З самого дитинства нас супроводжує природа.

Вона дає нам необхідне для життя.

Все в природі взаємопов’язано: без рослин не виживуть травоїдні, без травоїдних не зможуть існувати хижаки. Кожна жива істота несе свою функцію. Спів птахів завжди заспокоює і приносить гармонію.

А кумедні кошенята смішать і розважають мене.

Рослини на нашій планеті існують вже не одну тисячу років. Деякі з них пристосувалися до суворих умов

півночі, інші можуть вижити в пустелі, а треті прекрасно почувають себе у вологому кліматі. Передати всю красу квітів неможливо. Їх пелюстки мають різні кольори й форму. Червоні троянди, білі ромашки, чорні тюльпани – будь-які з цих квітів можуть створити дивовижно гарний букет.

Листяні й хвойні ліси насичують киснем нашу планету. Вони як легені – очищають і освіжають повітря навколо себе. У лісі завжди дивно красиво і неймовірно цікаво гуляти.

А на рівнинах, вкритих запашною зеленню, завжди хочеться пройтися по ранковій росі та вдихнути свіжий аромат лугових трав. Особливо помітно красу природи весною,

Пояснення: