5запитання до оповідання неймовірні пригоди івана сили з 15 до 30 глави

1.Самий старий,сліпий вовк.
2. Чепіжний в полоні у вовка.
3. Чепижний врятувався
4. Розмова Чепижного з мисливцями
5. Почалося полювання за Сироманцам
6. Зустріч Саші і вовка
7. Сашка в лісі з Сероманцем
8. Тимчасовый будинок вовка
9. Чепижный знайшов вовка.
10. Вовк в полоні
11.Розмова Саші і вовка
12.Вовк утік.

Рік: 1927 (написана за 2 дні)

Літературний рід: епос

Жанр: гумореска

Тема: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.

Ідея: висвітлити фактори, які впливають на формування митця, у гумористичній формі. Композиція: 3 розділи.

1 розділ – народження Остапа Вишні, його дитинство ( де й коли народився, про батьків та дідів);

2 і 3 розділи – навчання Остапа Вишні; формування його світогляду.Композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим.

Проблематика:

Формування митця

Пошана до старших

Повага до вчителів

Відповідальність за свою працю

Засоби творення комічного у гуморесці:

Уживання наукових, військових та політичних термінів для зображення щоденної роботи та побутових подій.

Поєднання ділового та художнього стилів (змішування стилів).

Уживання фразеологізмів у прямому, а не переносному значенні.

Іронія, прихована насмішка.

Парадокси – несумісні поняття, що виключають або протирічать одне одному.

Використання народної етимології, лайливих висловів.

Зображення комічних ситуацій, деталей, подій.

Використання жартівливих народних приказок і прислів’їв, порівнянь.

У назві гуморески “Моя автобіографія” використано тавтологію.

Експозиція: «По діброві вітер виє…».

Зав’язка: «Полюбила чорнобрива козака дівчина..».

Розвиток дії: «Любилася, кохалася, а серденько мліло..», «минув і рік, минув другий козака немає…», «мати хоче дати за старого заміж», «пішла вночі до ворожки», «тяжко мені, тяжко!».

Кульмінація: «Випий трошки сього зілля все лихо загоїть».

Розв'язка: «Взяла зілля, поклонилась», «Вмилась, напилася, Тихо усміхнулась.

Вдруге, втретє напилася І не оглянулась», «Отак тая чорнобрива плакала, співала... І на диво серед поля тополею стала».