Яка головна думка твору лелеки юрія збанацького та головна думка твору лелеки галини демченко

Юрій Збанацький -материнська любов-це найбільший скарб.
Галина Демчанко-справжня дружба між птахами

Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.

І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.

1) Він поводиться з Журденом, як з обділеною розумом людиною. Вчителю все одно чи буде щось знати Журден, чим довше буде тривати навчання, тим більше грошей отримає вчитель.

2) В момент спіскування з учителем філософії, коли він приміряв костюм. Апогей демонстрації його невігластва - сцена посвяти в "мамамуші".

Обираючи науки для вивчення він керується думкою "дворяни це вивчають, одже і мені треба.

3) Довірливість, неуважність, слідування сліпій мрії, невігластво;

4) Тому що йому застилає очі можливість швидко пробитися в даорянство.

Обдурений герой не викликає співчюття, адже він не хотів навіть слухати доводів рідних людей, що хотіли вберегти його від шахраїв. І ще тому, що він був готовий зректися рідного батька, бо він був міщанином; Журден хотів "продати" дочку за сумнівний титул якогось  "мамамуші", про який навіть ніколи не чув.

Объяснение: