Будь ласка іть! 100 ів потрібно цікаві факти про тараса шевченка як художника ( потрібно саме повязано з його діяльністю як художника)

народився в сім'ї кобзаря

мир та злагода. щось повільне, тепле, м'яке, затишне. щира усмішка, дзвінкий сміх. впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. буде освіта, чесна робота, щасливе життя.

а як щодо асоціацій на поняття "війна" та "злидні"? жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. питання про завтрашній день, взагалі про життя, невпевненість у всьому. турботи, незгоди, муки, плач,

війна і мир. світло та темрява. після довгого часу, проведеного у світлі, у несподіваній темряві ми не побачимо нічого, крім густого мороку. після років миру чи можна повірити у реальність жаху? страшних подій, які відбулись і які ще стануться. мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не відбудувати і не повернути.

у оповіданні "климко" григора тютюнника відтворена гра долі хлопчака. доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокий виверт, страшний і неочікуваний, під назвою війна. маленька людина потрапляє у вир подій — смерті та мук. він захоплює її, захлестує невеликий, але затишний човен існування. ще раніше климко втратив батьків, але не був самотнім: дядько, шкільні друзі, сусіди — усі опікувались ним. і він дядькові, був надійним товаришем, більше слухав, аніж говорив, але до нього тягнулись інші діти. мріяв носити такого ж картуза з молоточками і вриватися у ніч на потязі, як дядько. нетерпляче чекав, коли той повернеться увечері з гостинцем. нехай не таке багате, але все ж міцне щастя, — та сильна хвиля збила його, зім'яла, здавила жужмом.

це не було стрімко. здавалось, сам час зупинився і тиша дзвенить у вухах.

климко, який завжди жив тільки на станції, спершу бачить зміни тільки у тому, що оточує його. дзвінка, незносима тиша, похмурі, стурбовані обличчя. вагони потягів навантажені важкою бойовою технікою. незвично і страшно. і ще настрій природи. здається, він змінився. матінка, вона тихо плаче осінніми дощами, схлипує холодним пронизливим вітром.

темні, сліпі події чергуються із спалахами випадків — аварій, боїв, знищень. як чорний кадр серед сіро-жовтої засвіченої фотоплівки — аварія паровозу, на якому їхав дядько.

смерть єдиної рідної людини, знищення окупантами житла — одного цього вже вистачить для того, щоб людина, позбавлена підтримки, любові, місця, зламалась. а дитина? чи може вона витримати всі ці випробування?

бездуховність – одна з найбільших проблем сучасного суспільства. традиційно під бездуховністю прийнято розуміти відсутність у людини високих життєвих прагнень, принципів, ідеалів буття, почуття піднесеності. на жаль, при погляді на багатьох сучасних людей складається враження, що вони абсолютно бездуховні, це має багато різних проявів.

найяскравішим прикладом бездуховності в житті людини є пріоритет особистого над суспільним. сьогодні життя складається так, що дуже багато людей зовсім не замислюються про загальне благо. усі прагнуть стати успішними особисто – хочуть забезпечити собі сите й задоволене життя за будь-яку ціну, не замислюються про великі цінності сучасності та про інших людей, які іноді чогось сильно потребують. наприклад, люди не приділяють достатньо уваги тим, кому потрібна їхня . бездуховні люди намагаються сховатися від сплати податків, не хочуть брати участь в суспільно корисних заходах, завжди віддаляються від суспільства, щоб бути тільки наодинці і не чинити ніяких корисних дій в суспільстві. втім, суспільство дуже швидко визначає таких людей і застосовує по відношенню до них справедливі заходи відповідальності.

нерідко бездуховність асоціюються з моральними правилами нашого суспільства. у цьому є певна логіка. дійсно, аморальні люди найчастіше також є і бездуховними, такими, які порушують природні правила співжиття людей. наприклад, одним з основних правил сучасного українського суспільства є надзвичайний повага до старості і літніх людей. але бездуховні люди не тільки не показують достатньо поваги старшим людям. більше того, вони дуже часто забувають про власних батьків, коли ті так сильно потребують їхньої . в цілому бездуховні люди дуже часто демонструють повну зневагу до будь-яких правил моралі.

навряд чи варто вважати яскравим прикладом бездуховності відсутність віри в бога. вся справа в тому, що в сучасному світі віра в бога сильно атрофувалась. багато людей не просто вірять в бога і одночасно з цим скоюють злочин проти людини і суспільства, вони ще й прикриваються своєю вірою, щоб піти від заслуженої відповідальності. у той же час серед атеїстів сьогодні дійсно дуже багато моральних людей, що несуть відповідальність за себе і за суспільство.

бездуховність шкодить суспільству, особливо якщо врахувати її сучасні розміри. у той же час досить складно боротися з нею, адже бездуховні люди зазвичай не порушують законів і прямо не шкодять державі. єдиний ефективний засіб для боротьби з бездуховністю – бойкот бездуховних людей, відмова від комунікації та взаємодії з ними.