Дуже часто все прочитуємо цікаві твори щодо різних тематик і після прочитання або під час нього звертаємо увагу на поведінку героїв, намагаємося дати їм належну оцінку, зробити особисто для себе деякі висновки щодо можливості або неможливості вести себе подібним чином. Роблячи таким чином, ми можемо виділити для себе як позитивних, так і негативних героїв, отже можемо зробити певні висновки про те, чи хотіли б їх повторювати, чи ні.
Якщо говорити про твір Нечуя-Левицького під назвою «Кайдашев сім’я» можна прийти до висновку, що у головних героїв цього твору, самих членів цієї сім’ї, надзвичайно мало чого доброго й такого, чого б у них хотілося перейняти. В цілому, це є абсолютно логічним, адже все життя Кайдашів, зображене у творі, зводилася до постійної лайки та обміну образами, претензіями і навіть злочинними вчинками. Втім, не можна сказати, що в цілому такі відносини усередині родини характерні виключно для Кайдашів і більше ні для кого. В даний час ми теж можемо відшукати безліч сімей, в яких люди ведуть себе подібним чином. Отже, абсолютно раціональним питанням, яким може задатися кожна людина, є питання про те, як зробити так, щоб зрештою не перетворити власну сім’ю в певний аналог сім’ї Кайдашів?
Думається, що зробити це не так складно, як комусь може здатися. Найголовніше правило на шляху до цього – цінувати духовне вище матеріального. У Кайдашів всі проблеми були через те, що вони цінували не один одного, не свої родинні зв’язки, а лише матеріальні блага. Для звичайної людини це, в принципі, природно, але необхідно боротися з власною жадібністю і меркантильністю, особливо якщо мова йде про близьких людей. Крім того, звичайно, слід певним чином обмежувати власні емоції і переживання, адже самі Кайдаші були надмірно емоційними, що не дозволяло їм просто сісти, розібратися в ситуації і вирішити всі ті проблеми, з якими вони зіткнулися. Всі конфлікти абсолютно можливо вирішити, але для цього потрібно говорити один з одним та шукати компроміс.
З одного боку, не стати такими, якими були Кайдаші, дуже просто. Потрібно намагатися зрозуміти своїх близьких, не цінувати надмірно матеріальне, розуміючи, що на той світ з собою його не забереш. З іншого боку, розуміючи, що в цілому жадібність властива кожній людині, все-таки доведеться докласти певні зусилля для того, щоб відшукати настільки важливе взаємне розуміння з близькими.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
"Діточа пригода". Написати відгук на прочитаний твір Уже час жду ть
Художні засоби.
Епітети: зеленій полонині, баран чорний, файна дівка, файний легінь, Олена прибілена, добрі люди.
Метафора: «посіяв файку жита…», «під припічком наорав…», «гарбузи латати»,
Персоніфікація: «украла муха», «ворона вкрала».
Фразеологізми: «черпав воду саком», «стріляв птахи маком».
Пестливі слова: дівчаточка, паличенька, молоденький
Паралелізм: «Закувала зозулиця та й сіла на ґанок, Ішов Іван від Марії, загубив топанок», «Когут піє, когут піє, а курка кокоче, Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче».
Повтори (анафора): «Я гадала, що то …», «Ой…».
Повтори (тавтологія): «Ой мала я миленького, ой мала я, мала», «файна дівка, файна», «Когут піє, когут піє».
Порівняння: «нікому так не добре, як мені самому».
Протиставлення (антитеза): «Чужі жони їдять сіно, а моя солому», «До півночі за дівками, до полудня — спати», «… вміє гуляти, А не вміє коло плота кілок затесати», «На роботі — замерзає, коло миски — пріє».
Звертання: «Ой скажіте, добрі люди, чим …», «Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці» .
Объяснение: