)1.яку квітку весною висадив на грядці хлопчик? а)хризантему; б) нарцис; в) фіалку; г) гіацинт. 2.біля села вербівки протікала річка: а) прут; б)дністер; в) черемош; г) вілія. 3.за уявленням головного героя, хмарки – це: а) овечки; б)лебеді; в) худоба сонця; г) ніжні квіти. 4.квітка, посаджена хлопчиком, перестала жити, бо її: а) хтось зірвав; б) висохла на сонці; в) знищив град; г) не прийнялася. 5.як мама боролася з хворобою сина? а) народними ліками; б) викликала швидку ; в) не лікувала; г)повела до знахарки. 6.хлопчик одного разу сказав: «я стану »: а) горою; б) грозою; в) громом; г) натовпом. 7.хто вийшов з бузинового куща? а) громовик; б) водяник; в) лісовик; г) капуш. 8.продовжіть фразу, сказану героєм твору: «ми будемо з тобою »: а) правду; б) справедливість; в) корінь; г) зілля. 9.коли, за словами діда, зорі достигають у небі? а) у серпні; б)у вересні; в) у березні; г) у січні. 10.за словами героя твору, «земля – »: а) всесвіт; б)книга; в) планета; г)безмір. 11.полісун – а) цар лісу; б) володар степу; в) бог моря; г)пастух вовків. 12.найбільше весняне свято – а) воскресіння трави; б)схід озимини; в)цвітіння квітів; г) вигін худоби на пасовище.

Відповідь:

На мій погляд,Кайдаш топив в горілцісвої печалі, душений неспокій. Він намагався шукати порятунок у вірі, але й покинути оковиту не міг.

А мучили старого Кайдаша думк про те, що він добрий майстер, а змушений працювати або задурно як кріпак або за копійки на пана. В домі всім заправляла Кайдашиха, діти виросли, але належної поваги до батька не відчували.

Пояснення:

Вийшовши з церкви, Кайдаш пішов до пана за грішми. Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток.

Забравши гроші, Кайдаш пішов додому, але при самій дорозі стояв шинок. Кайдаш не їв цілий день. Голод затяг йому живіт. "Треба випити хоч одну чарку горілки: одна чарка не гріх, бо вже од голоду аж шкура болить", — подумав Кайдаш і зайшов у шинок.

або після сварки, коли Карпо пхнув батька в груди:

На лаві сидів старий Кайдаш, сидів мовчки й coбi важко зітхав, підперши голову долонею й спершись ліктем на коліно. На його широкому блідому лобі, на його спущених віках лежала глибока, важка туга, лежав сором, перемішаний з жалем. Він не їв цілий день. Його тягло за живіт. Він накинув на себе свиту, надів шапку та й пiшов до шинку поминати святу п'ятницю та запивати сором

Объяснение:

Омелько Кайдаш – звичайний селянин. Тяжка праця, панщина підірвали його здоров’я та сили. У нього «здорові жилаві руки, широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця». Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він також вимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити – це, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/kaydasheva-sim-ya-harakteristika-geroyiv