План к " неймовірні пригоди івана сили " по частям

«Неймовірні пригоди Івана Сили» план

1. Пригода в поїзді і на вокзалі. (Батьки Івана не могли прогодувати хлопця, а тому він змушений був їхати в місто, щоб там знайти якусь роботу. У поїзді Іван зчепився з панським синком і ледь не покалічив нахабу. На вокзалі він заступився за Міху Голого, який украв у торговця хлібину. Вдячний Міха став другом і порадником Івана.

2. Перша перемога у вуличному бою. (Оглядаючи місто, Іван побачив натовп людей. Виявилося, що тут проводяться вуличні бої. Іван переміг знаного бійця Велета й отримав цілу купу грошей.)

3. Знайомство з тренером Брякусом. (Відомий тренер Брякус запропонував Силі тренуватися в нього, а потім взяти участь у чемпіонаті Республіки з важкої атлетики.)

4. Сила силу ломить. (Іван Сила доволі легко переміг і став чемпіоном Республіки, чим викликав незадоволення поліційних чинів, адже його суперником був Магдебург, який замолоду працював у поліції.)

5. Сам пропадай, а товариша виручай. (Агент поліції Фікса виконував доручення уряду на вокзалі й заарештував Міху Голого, який хотів його обікрасти. Побачивши товариша у кайданках, Іван Сила, не розібравшись, ударив агента так, що той чотири дні пролежав у лікарні.)

6. Облудні звинувачення й арешт. (Тренер Брякус загинув в автокатастрофі, і поліція звинуватила в цьому Івана Силу, який теж був у машині. Івана заарештували, але змушені були відпустити під заставу у 50 тисяч, яку внесла хазяйка цирку мадам Бухенбах.)

7. Нова неволя. (Іван Сила змушений був відпрацювати ті гроші, що їх внесла пані Бухенбах у поліцію, і підписати кабальну угоду, щоб не потрапити у в’язницю.)

Іван Сила — український Зорро. Головний герой повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили» був не тільки феноменально сильною, а й благородною людиною. Саме на цю рису характеру українського богатиря автор звернув особливу увагу.

Как то один раз пришёл лисенок Даня в школу . Он не только не любил учится , но он обижал остальных животных . С ним никто не дружил . Всегда в школу он приходил злой и сердитый .
Но как то раз в школе все изменилось . Пришла новая зверюшка . Это был зайчик Федя . С виду Федя был очень застенчивым , но в душе добрым . Зайченок очень любил учиться .
Через некоторое время все начали обижать Федю . Как то волк Вова хотел подставить подножку , когда он бы шел к учителю , но в один прекрасный момент трусишку . И ни кто то , а лисенок Даня . Он разказал Феде о том , что замысливает Вова . А позже они рассказали учителю . Вову наказали .
Федя и Даня очень хорошо дружили . Ходили к друг-другу в гости и пили чай .
Вот такая дружба в очень разных зверей . Даня не любил учится , а Федя наоборот . Но это не помешало дружбе хороших друзей

Королева в казці «Дванадцять місяців» - неоднозначний образ. На мою думку, характер королеви змінився під впливом кількох причин. По-перше, королева виховувалась без батьків, які давали їй корисні поради і стримували б від необдуманих вчинків. По-друге, молода дівчина володіла необмеженою владою, якою розпоряджалася вкрай нерозумно. Наприклад, кількість букв у словах «помилувати» і «стратити» вирішували долю людей, і, не розібравшись до кінця у тому, чи хтось був винним – відправляла на страту, бо слово «стратити» коротше. Помітно, що королева часто лякає людей. Своєму професору вона сказала: «А ви знаєте, що я можу вас стратити! І навіть, сьогодні, якщо захочу », в лісі вона говорить:« Я видам наказ вас всіх страчувати », а під час святкування Нового Року погрожує своїм слугам:« Якщо не буде у мене пролісків, у когось з моїх підданих не буде голови».

По-третє, королева вивчала лише те, що хотіла, за словами її вчителя, тому могла легко наказувати, а просити не вміла. Королева є марнославною, свавільною. Вона не поважає свого вчителя, який виправляє її грубі помилки, адже королева любить, щоб з нею погоджувалися. Королева лише починає шлях самовдосконалення, бо для того, щоб стати гідною людиною, їй потрібно ще дуже багато працювати над собою і своїми моральними якостями.